Україна продовжує втрачати цвіт нації… Віталію Лосінцю було всього 42 роки. Попереду у житті могло бути ще стільки подій... 29 вересня з квітами, національною символікою та військовими почестями Нетішинська громада проводжала свого Героя в останню земну дорогу.
Віталій був молодшим лейтенантом, командиром стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, в/ч А1556. Військовий загинув 29 травня під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Жереб'янка Запорізької області.
Добрий, чуйний, розумний – так характеризують чоловіка всі, хто його знав. Він був хорошим батьком, чоловіком, сином, племінником для своєї родини. Два сини-школярі 12 та 14 років осиротіли назавжди… Та тепер вони чітко знатимуть, що їхній тато – Герой.
Віталій Лосінець закінчив Нетішинську ЗОШ №3, мав дві вищі освіти, за фахом інженер-будівельник працював свого часу на Хмельницькій АЕС, потім у Києві.
На фронт пішов добровольцем взимку 2023 року. Спершу родина не знала. «Я пішов захищати Батьківщину, вас захищати. Хочу, щоб ви мною пишалися», - лише згодом зізнався батькам.
«Синку, ми всі пишаємося тобою! Та чому такою ціною?!» - голосні ридання матері лунали на всю центральну площу міста, де з військовими почестями та спільною молитвою нетішинці прощалися з Героєм. «Я вірила, що ти повернешся живим!» - у горі та розпачі схилилася над домовиною та, що носила колись маленького під серцем.
Віддати останню шану мужньому захисникові та подякувати за мир, який допоки міг, зберігав для кожного з нас, на площу перед адмінбудівлею виконкому зібралася велика родина, друзі, знайомі, духівництво, бойові побратими, громада міста.
Панахиду за загиблим воїном відслужили священники храмів Православної церкви України, греко-католицької та римо-католицької церков на чолі з архімандритом Владиславом (Федотовим), настоятелем Собору Святого Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
«Я особисто знав Віталія, не раз він приводив своїх дітей на уроки релігії до храму. Ми спілкувалися… Воїни йдуть туди, звідки можуть не повернутися. Наші солдати 24 на 7 пильнують небо, кордони, захищають нас. Тому наші молитви завжди спрямовані до Бога, щоб він їх врятував та оберіг. А наші брати і сестри, які віддали своє життя за нас, стали небесними Воїнами-Героями. Ім’я Віталій - латинського походження, «vitare» в перекладі означає «життєвий» … Герої не вмирають, вони для нас завжди живуть. Щирі співчуття родині», - звернувся до громади та родини Лосінців отець Павло Федірчук, настоятель римо-католицького храму.
Слова вдячності та співчуття рідним від імені Нетішинської громади висловив міський голова Олександр Супрунюк.
По завершенні церемонії прощання домовину з тілом полеглого захисника сотні містян супроводжували центральними вулицями міста. Відспівували воїна у Соборі Ікони Божої Матері «Неопалима купина» ПЦУ.
Низький уклін тобі, Герою! Нехай рідна земля буде пухом, а в небесній обителі буде легко й світло твоїй душі.
