Війна змусила українських дітей подорослішати раніше. І хоча забирає хвилини безтурботного дитинства, вони знаходять у собі сили боротися за мирне життя. З перших днів воєнних дій активно долучились до волонтерського руху юні нетішинці. Кожний штаб, а їх у місті декілька, має своїх маленьких помічників. Особливо активними серед них є сестри-двійнята Каріна та Крістіна Каращенко. Волонтерки навіть відзначені грамотами Хмельницької обласної ради та військової адміністрації.
Сестри Каращенко навчаються у 6-му класі Нетішинського ліцею №3
Каріні та Крістіні Каращенко - по 11 років. Дівчата навчаються у 6-му класі Нетішинського ліцею №3. Захоплюються малюванням, танцями. З шкільних предметів їм найбільше подобаються фізкультура та історія. Сестрички мріють про перемогу та електросамокат.
Мають дружну родину: маму, тата, старшу сестричку та грайливого песика Бені. Родина пишається та підтримує дівчаток у їхній благородній справі.
Як Каріна та Крістіна наближають перемогу
Одразу після повномасштабного вторгнення росії мама з доньками виїхала за кордон. У Польщі пробули три місяці. Розповідають, що в сусідній країні їх прийняли дуже тепло. Дівчатка ходили до школи, мама працювала. Але Каращенки дуже сумували за рідною домівкою і татом, тому вирішили їхати додому. Влітку, одразу після повернення з Польщі, двійнята почали волонтерити. Разом з друзями продають вироби, сувеніри та смаколики, які нетішинці створюють власноруч та приносять в ГО «Жіночий батальйон». Спочатку навіть батькам не розповідали про свою діяльність.
Сестрички відповідально ставляться до своєї роботи: на вихідних та під час канікул зранку йдуть у волонтерський штаб, беруть столик і речі та продають їх біля торгового центру. Потім повертаються з виручкою до «Жіночого батальйону». Часто їм допомагають друзі: Настя Шевчук та Нікіта Гулевіч.
За прилавком стоять по 2-3 години, а деколи й по 5-6. Люди підходять, цікавляться, хтось купує те, що сподобалось, хтось може просто гроші дати. Було й таке, що скептично поставились. Та дівчатка на таких не зважають. «Хочемо наблизити Україну до перемоги», - зазначають вони. Є в сестричок й постійні клієнти, як дорослі, так і діти. Найчастіше купляють магнітики, іграшки, смаколики. Крістіна та Каріна самі роблять льодяники на продаж. Допомагає з випічкою й мама. Влітку планують робити й продавати мохіто.
«Буває по-всякому, - кажуть юні волонтерки. – Найбільше грошей за день заробили влітку – 3000 грн. Взимку холодно, тому торгуємо менше». Та дівчата не завжди зважають на несприятливу погоду, готові торгувати та допомагати нашим захисникам чи не щодня. Взимку навіть застудились та захворіли обоє одночасно.
Кошти, виручені дітьми, штаб долучає до покупок генераторів, тепловізорів, спальників, теплого одягу для ЗСУ.
Юні волонтерки отримали обласні відзнаки
Самовідданість сестричок не залишилась не поміченою. За активну громадянську позицію та вагомий внесок у наближення перемоги Крістіну та Каріну Каращенко нагороджено Грамотою Хмельницької обласної ради. До речі, вони єдині серед дітей, кого відзначили на обласному рівні. У їхніх скарбничках нагород також є Грамоти Хмельницької обласної військової адміністрації та Нетішинського ліцею №3, в якому вони навчаються.
Маленькими вчинками вони роблять велику справу
Мама Олеся Каращенко каже, що її дівчатка різні, та водночас дуже схожі. Здебільшого дружні, та конкуренція все-таки є, як й у всіх двійнят. Горою стоять одна за одною, якщо хтось когось образить. "Крістіна більш цілеспрямована, але й Каріна не пасе задніх. Гіперактивні, але дуже подорослішали, коли почали волонтерити. Я думала, що з часом втомляться… Але вони – молодці, постійно допомагають. Пишаються цим, і ми теж, - ділиться пані Олеся. - Прикро, що наші діти ростуть під час війни. Але всі ми усвідомлюємо, що навіть маленькими вчинками ми робимо велику справу».
«Наші дві красуні-волонтерки з «Жіночого батальйону», а саме «Юнацького батальйону», Крістіна та Каріна Каращенко до сьогоднішнього дня допомагають для ЗСУ. Вони великі розумниці й помічниці! Дякуємо нашим постійним благодійницям не тільки за те, що вони роблять, а й ще за те, якими вони є! Дякуємо батькам за юних патріотів, за виховання та підтримку!», - так відгукуються про непосидючих дівчаток у волонтерському штабі.
