У Нетішині перші "випускники" навчально-тренувального курсу початкової військової підготовки отримали свідоцтва.
Днями міський голова Олександр Супрунюк разом із начальником управління освіти Ольгою Бобіною та директором Центру професійного розвитку педпрацівників Нетішинської міської ради Ольгою Назаренко вручив свідоцтва першим «випускникам» навчально-тренувального курсу початкової військової підготовки.
Навчально-тренувальний курс військової підготовки для охочих захищати місто зі зброєю в руках у Нетішині стартував 14 квітня за ініціативи міського голови Нетішина Олександра Супрунюка. «Хто має можливість і хоче тримати зброю в руках для захисту свого дому, міста, країни, той повинен мати таку змогу», - акцентував очільник міста під час вручення свідоцтв.
Організаційну роботу взяли на себе управління освіти (начальник Ольга Бобіна) та Центр професійного розвитку педагогічних працівників (директор Ольга Назаренко). Їм вдалося зібрати професійну мультимедійну команду, до якої увійшли вчителі предмета "Захист України" Степан Васильчишин, Олександр Гізун, Микола Матвійчук, Олександр Григорчук на чолі із Михайлом Таборчуком (відповідальний за реалізацію програми курсу), педагоги Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Олена Матус, Катерина Федорчук, Федір Левчук, психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників Нетішинської міської ради Оксана Деркачук, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Нетішинської СМСЧ Вадим Горецький, представник добровольчого формування територіальної оборони, військовий психолог Павло Ананьєв.
На волонтерських засадах, не рахуючись з власним часом вони докладали максимальних зусиль, аби курси з військової підготовки були змістовними, доступними та корисними. Інформаційне забезпечення взяли на себе працівники Клубу «Юний технік» Сергій Шаправський та Вадим Данилюк.
Програма навчально-тренувального курсу передбачала роботу за 4 напрямками. На психологічному модулі слухачі опановували базові правила надання кризової психологічної допомоги – як тримати себе в руках у стресових ситуаціях та як надати першу психологічну допомогу тим, хто поряд.
На заняттях з вогневої підготовки ознайомилися з новітніми зразками зброї, видами вибухової зброї, набули навичок поводження зі стрілецькою зброєю, розбирали, збирали, чистили автомат Калашникова, вчилися, як діяти під час застосування зброї масового ураження тощо. Та чи не найголовніше - отримали можливість стріляти зі справжньої зброї.
Приміряли на себе новоспечені захисники й бронежилет та інше військове обмундирування, вчилися пересуватися у ньому на умовному полі бою під час тактичних занять.
Чимало часу приділили й домедичній підготовці. Основи першої домедичної допомоги, як надавати її та як діяти в екстримальних ситуаціях, реанімаційні заходи - всі ці навички можуть допомогти врятувати як своє, так і чиєсь життя.
Вишкіл з початкової військової підготовки пройшли 74 нетішинці. Це переважно молоді люди. Прикметно, що серед них й 30 жінок.
Всі вони переконані, що навички, які вони покращили чи набули, будуть життєво необхідні як у разі широкомасштабного наступу ворога, так і не завадять у мирний час.
Наразі вже назбиралася друга група охочих пройти вишкіл з початкової війської підготовки. Проте наполовину менша. За словами Ольги Назаренко, позначилася, мабуть, літня пора. Каже, що у списку також числилося до 10 внутрішньо переселених осіб, але їхню територію звільнили і вони вирішили повернулися до рідних домівок. Відтак доки буде потреба, доти навчатимуть містян тримати зброю у руках.
Після вручення свідоцтв слухачі першого навчально-тренувального курсу поділилися враженнями
Тетяна Гапонюк:
- Зараз такий час, що ми маємо бути всебічно обізнані у всьому, в тому числі володіти навичками військової підготовки. Курси - гарна можливість, якою я не змогла не скористатися. Тим паче, стільки фахівців об’єднали зусилля, щоб нас навчити. Раніше була переконана, що зброя – справа чоловіча. Зараз вважаю, що з усім можна впоратися.
Євген Леник:
- Військову службу не проходив. Тож курси стали чи не першою сходинкою військової підготовки. Нічого надскладного не було, все просто давалося. Можливо, у цьому і є якийсь мінус. Як на мене, потрібно більше практики. Загалом корисно, необхідно для кожного.
Олена Сілецька:
- Я вступила до лав добровольчого формування місцевої тероборони. Але зрозуміла, що мені не вистачає того, що передбачають заняття з допризовної підготовки. Щодо побажань, хотілося б, щоб на курсі більше часу приділяли домедичній допомозі. Адже вона може стати у нагоді як у воєнний час, так і в мирні дні. Колись моя донька в 4 класі врятувала чоловіка. Коли він знепритомнів, всі обходили його, думали, що п’яний. Вона ж викликала "швидку". Як з’ясувалося, у нього був інсульт.
Ольга Шаповалова:
- З перших днів війни хотілося бути максимально готовою до розгортання будь-яких подій як психологічно, так і вміти тримати зброю, знати, що з нею робити, вміти надавати домедичну допомогу. На курсах отримала досить глибокі знання у кожній сфері. До речі, я вже пройшла всі домедичні курси, які організовували в місті від початку війни.
Відтак хотілося б більше практичних занять зі стрільби. А ще було б добре, щоб для таких, як ми, ще організували курси вищого рівня.
