Вербна неділя - це дванадесяте свято, яке означає вхід Господній в Єрусалим напередодні його надлюдських страждань та смерті на Голгофі. Цього дня у православних вірян прийнято ходити до церкви, освячувати вербу та проводити різні ритуали, які вже стали традиційними.
Вербна неділя: історія свята
Дата святкування Вербної неділі прив'язана до Великодня, а тому щороку змінюється. 2022 року вона припадає на 17 квітня. А через тиждень православні будуть святкувати одне з найбільших свят - Великдень.
Чому обрали саме вербу? Це дерево є символом пальмових гілочок, якими іудеї вітали Ісуса Христа під час входу в Єрусалим. Через те, що в Україні пальми не ростуть, їх вирішили замінити на вербу. Наші предки вважали, що вона символізує пробудження після зимового сну, нове життя.
Що віряни несуть до церкви у Вербну неділю?
За традицією, у Вербну неділю в церкві освячують саме гілочки верби. Також віряни ставлять свічки за здоров'я своїх близьких, просять святих за добробут у родинах. Після богослужіння, коли вертаються додому, то намагаються одразу посадити одну або кілька гілочок в землю біля хати, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток". Решту обов'язково несли до хати і ставили перед образами. Якщо ж заставали когось з членів сім'ї, хто проспав службу і не прийшов до церкви, то били гілочками верби і промовляли: "Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!".
А дівчата і хлопці жартома билися освяченою вербою перед церквою та дорогою додому і голосно вигукували: "Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!".
Вербна неділя.
Самі гілочки залишають до наступного року - їх присутність в будинку відганяє злих духів.
Освячена верба вважається священною, а тому топтати гілочки заборонялося. Тому навіть дуже дрібне гілля, яке залишалося, намагалися спалити у вогні.
З давніх-давен жінки пекли печиво з додаванням вербних бруньок - вірили, що той, хто з'їсть частування, буде здоровим. Згодовували випічку і худобі, щоб захистити поголів'я від хвороб. Також було прийнято робити відвар з вербних бруньок і купати в ньому маленьких дітей, даруючи сили.
Що не можна робити у Вербну неділю
Православною церквою забороняється чимало дій:
- прибирати, прасувати, робити ремонт, прати;
- вишивати, в'язати та займатися рукоділлям;
- готувати гарячі страви;
- ображатися, сваритися, пліткувати;
- вінчатися, одружуватися, хрестити дітей та влаштовувати веселі застілля.
Оскільки Вербна неділя завжди припадає на період Великого посту, забороняється вживати молочні та м'ясні продукти. Але дається послаблення на вживання риби та невеликої кількості вина. Загалом бажано, щоб на святковому столі стояли страви з овочів та фруктів.
Чудодійні властивості верби
- Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.
- Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил.
- Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться.
- Вербою на Юрія виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була.
- Вербою в давнину відводили грозові хмари — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.
- Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за віруванням, велику руйнівну силу вогню.
- Вербові котики, освячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік.
- З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.
- Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.
- Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”.
- Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася.
- Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
- У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби.
- Коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
- Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.
Народні прикмети
- Якщо ллє дощ на Вербну неділю, то рік буде врожайний.
- Якщо вітряно 17 квітня, то літо буде прохолодне.
- Якщо сонячна погода, то рік пройде вдало.
- Якщо сухо і тепло, то рік малоурожайний.
- Який вітер дме на свято – такий буде й влітку.
- Якщо погода тепла та ясна, буде добрий урожай фруктів.
Всім добра, мирного неба над головою та якнайшвидшої перемоги!
