За покликанням вона – педагог. А ще - багатодітна мама. У політиці себе ніколи не бачила. Та Майдан поділив її життя на до і після. 8 років тому Олена Хоменко відважилася обійняти посаду заступника міського голови. Впродовж 5 років була секретарем Нетішинради. А минулого року після чергових місцевих виборів її призначили першим заступником міського голови. Коло обов’язків посадовця такого рангу не з легких. Напередодні Дня місцевого самоврядування Олена Хоменко поділилася, як справляється з такою багатогранною роботою, та що вже вдалося зробити за рік на цій посаді.
- Олено Василівно, розкажіть про себе. Хто Ви за освітою, де працювали?
- За покликанням – я педагог. Стати вчителем мріяла ще з 2-го класу (а до другого класу - космонавтом). І мрія моя здійснилася. Ще донедавна ловила себе на думці, що десь глибоко в душі жалкую за школою. Не кажу, що мені хочеться повернутися туди. Вже відвикла… Але провести урок, як колись, хочеться. Знаєте, я конспекти з моїх улюблених тем і до цього часу зберігаю.
Звісно, з дітьми складніше працювати, ніж з дорослими. Тому вважаю професію вчителя однією з найважчих.
Починала педагогічну кар’єру у нашій першій школі. Спершу вчителем основ здоров’я, потім педагогом-організатором, вчителем біології. Мабуть, у кожного бувають моменти, коли хочеться щось змінити в житті. І я спробувала себе у соціальній сфері. Працювала директором територіального центру. Про зроблений вибір пожалкувала вже через місяць. І через два роки знову повернулася до школи. Вважаю, краще жаліти про те, що зробив, ніж про те, чого не зробив. У зош №4 звільнилося місце вчителя біології. І я перевелася туди. На пів ставки працювала педагогам-організатором. Організовувати вечори, КВК – це моє. До цього часу люблю писати сценарії. Згодом стала заступником директора з виховної роботи.
- А як потрапили в політику?
- Я ніколи не бачила себе в політиці. Більше того, працюючи у школі, у мене складалося враження, як і в багатьох пересічних громадян, що у виконкомі сидять і нічого не роблять.
А через рік після виборів була обрана секретарем Нетішинської міської ради. Але якщо я довго займаюся однією справою, вона мені швидко набридає. Чи то вдома, чи то на роботі. Починаю втрачати до неї інтерес. Як на мене, це впливає і на якість виконання. Саме тому я зараз на цій посаді. Проте, де б я не працювала, завжди ставлюся до роботи скрупульозно, якщо чогось не знаю – починаю наполегливо вивчати.
- І все ж, де комфортніше почувалися – на посаді секретаря міськради чи першого заступника міського голови. Не пошкодували про свій вибір?
- І не раз. Тому що посада першого заступника міського голови - багатогранна, різностороння і досить складна. Якби у мене був технічний склад розуму, звісно, було б легше. Відтак я людина більш творча. Наразі я вже набагато впевненіше почуваюся на цій посаді. Власне, сам робочий процес не складний, бо по життю - я організатор, то ж не відчуваю труднощів у його налагодженні. А от вникнути у техніку, яка, наприклад, є у «Благоустрої», - було непросто. Тож попросила виписати мені на папірець характеристики кожної транспортної одиниці, щоб я могла вивчити їх і мені не було соромно. Відтак я вже опанувала, чим відрізняються транспортні засоби у комунальному підприємстві.
Пригадую перше завдання, яке постало переді мною, – це введення PРO (реєстраторів розрахункових операцій), потрібно було внести зміни у програму і спростити процедуру подачі документів.
Згодом довелося опанувати системи оподаткування суб’єктів господарювання. Я перечитала стопки книжок, підписалася на декілька каналів, щоб розібратися і в цій сфері. Наступним випробуванням стали електронні торги з оренди приміщень комунального майна.
Інколи втомлююся, адже і вік вже дає про себе знати. Цьогоріч я стала бабусею, тому свою увагу хочеться розпорошити і на внучку.
Чи помінялася б назад? Мабуть, ні.
- Вже рік, як обіймаєте посаду першого заступника міського голови. Яким він був для Вас? Чим задоволені, чим ні?
- Дуже складним. Багато нового, не завжди зрозумілого. Неодноразово довелося «переломлювати» себе. А чи все вдається мені, потрібно, мабуть, запитати у колег з відділів виконкому, які безпосередньо мені підпорядковуються, міського голову, депутатів, мешканців міста, зокрема голів ОСББ, підприємців, працівників комунальних підприємств. Саме вони можуть дати оцінку моєї роботи. Мені ж здається, що я (дуже хотілося б сказати, що на «4»), на «3+» справляюся. Ще потрібно рухатися і рухатися вперед.
-Коли закінчується робочий день першого заступника міського голови?
-День на день не приходиться. По-різному буває. Коли - до 18 години, а часом і до 21-ї.
Я запровадила для себе табу: не несу роботу додому. Якщо накопичилося багато - працюю допізна на робочому місці. Єдине, відколи ми перейшли у «червону» зону, Постанову Кабміну про карантинні обмеження з сумочки не викладаю, хоча вже чи не напам’ять її вивчила. Підприємці можуть телефонувати і о 9-ій вечора, і в 10-ій.
– Олено Василівно, чи вдається за порогом домівки «залишати» робочі справи?
- Сказала би більше "так", ніж "ні". Не завжди вдається емоційно переключитися. Буває, ще довго переживаю, обдумую те, що відбулося за день, перезавантажуюся. Але це коли в місті якась серйозна проблема. Зазвичай, намагаюся роботу залишати на роботі, а домашні проблеми не переносити на роботу. Пригадую, так нас вчили у педвузі. Вчитель, перед тим, як зайти у клас, має забути про всі домашні справи.
Намагаюся й вдома не ділитися своїми робочими проблемами. Принаймні працюю над цим. Розповідаю лише про важливі та цікаві події, які стосуються нашого міста.
- Що входить в коло обов’язків першого заступника міського голови?
- На першого заступника покладено дуже багато обов’язків – від організації реалізації у місті державної економічної політики, податкових питань, цивільного захисту, сприяння розвитку підприємництва, складання та подання на затвердження ради проєкту бюджету міста, виконання бюджету міста, підготовки та затвердження проєктів програм соціально-економічного розвитку міста та виконання цих програм - до реконструкції і ремонту вулиць та доріг, технічного обслуговування та ремонту житлового фонду, організації благоустрою міста тощо.
Я також координую та контролюю роботу управління капітального будівництва виконавчого комітету міської ради, технічного відділу, відділів економіки, містобудування та архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства, державного архітектурно-будівельного контролю, відділу з питань торгівлі та закупівель, а також комунальних підприємств - «Агенції місцевого розвитку», «Торгового центру», «Книги», «Житлово-комунального об’єднання», «Благоустрою», «Комфорту».
- Як справляєтеся? Важко?
- Роботу планую на тиждень. За потреби - коригую. По життю я людина-експромт. Мені й прізвисько таке в університеті дали. Те, що виконую експромтом, виходить краще, ніж заплановане. Звісно, це не стосується нарад, виїздів чи колегій.
Зазвичай я не «ламаю» себе. Якщо немає настрою для відповідної роботи, намагаюся за неї не братися. Не роблю через силу і як-небудь. Переключаюся на інші справи: вивчаю законодавство, опрацьовую програми. А потім за годину роблю те, що не змогла за пів дня. Загалом я мобільна. Швидко акумулююся і включаюся в роботу.
- Що вдалося зробити за рік на цій посаді?
- Як на мене, за рік відбулося багато змін в громаді. Хтось помітив більше, хтось - менше. Але я не можу приписати це тільки собі. Це робота команди людей, колег, однодумців.
Довготривала та непроста робота була проведена спільно з ЖКО та ВП ХАЕС щодо укладання договорів на вивезення побутових відходів та постачання води в садибній забудові міста.
Також спільно з керівниками підприємств «Торговий центр», «Агенція місцевого розвитку» та Фондом комунального майна провели зустрічі, навчання та консультаційну підтримку для підприємців щодо участі в аукціонах з оренди комунального майна.
Цьогоріч спільно з відділом технічного забезпечення у ЦНАПі вдалося запустити такі послуги: електронна черга, Е-малятко, шерінг документів через QR-code.
Затверджено концепцію розвитку цифрових компетентностей жителів Нетішинської МТГ, яка спільно з «Агенцією місцевого розвитку» активно впроваджується в життя.
Наразі триває активна робота над забезпеченням ЦНАПу новою технікою. Працівниками відділу було написано ряд програм для автоматичного створення актів списання матеріальних засобів та ведення карток реєстрації вхідної, вихідної кореспонденції (для загального відділу).
У місті з’явилася нова техніка - тут я теж не стояла осторонь. Разом з керівниками комунальних підприємств «Благоустрій», «ЖКО», «Комфорт» вивчали потреби, пропозиції, тримала, як то кажуть, «руку на пульсі» - від подачі запиту до моменту підписання договорів.
Велику роботу проведено з відділом економіки з підтримки підприємців. Надано допомогу суб'єктам господарювання за рахунок коштів бюджету Нетішинської міської ТГ щодо часткового відшкодування вартості РРО (2 ФОП на суму 13750 грн.), виплачено 202 застрахованим особам допомогу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів у розмірі 1000 грн, у т.ч. 67 найманим працівникам, 135 ФОПам. Загальна сума цих виплат склала 202 тис.гривень.
З відділом з питань торгівлі та закупівель організовано 14 процедур закупівель, зокрема «Розробка та наповнення геоінформаційної системи містобудівного кадастру та виготовлення топографічного плану громади».
Спільно з відділом архітектури та містобудування працюємо над змінами до генерального плану міста. Найближчим часом в «Диво-парку» з’являться нові фігури та дитячий майданчик. І щоб наші діти насолоджувалися відпочинком, ми з керівником УКБ Ярославом Петруком накрокували добру сотню кілометрів по парку.
Якщо врахувати, що ми живемо в умовах, «створених» COVID -19, то з відділом цивільного захисту ми працюємо в режимі 24/7.
Звичайно, це невелика частина того, що було зроблено нашою командою. Багато роботи зроблено до мене, тож важливо було не втратити її, а сприяти, щоб вона розвивалася.
- З якими питаннями звертаються нетішинці?
- Зараз люди менше звертаються, як це було раніше. Можливо, карантин вплинув. Зазвичай, містян турбує видалення зелених насаджень, ліквідація сіттєзвалищ. У когось в будинку ліфт не працює. В інших – шумно працює. Хтось приходить скаржитися на сусідів, які шумлять, знущаються над тваринами. Інших громадян турбує зависокий тариф на сміття. Днями завітала мама, аби з’ясувати, чому її дитині не призначили стипендію міського голови. Звертаються з питаннями про низькі пенсії та обмежувальні карантинні заходи.
Днями звернувся чоловік з питанням, що по вулиці Підгірній прострелили лампочки вуличного освітлення. Такі речі намагаюся не відкладати у довгий ящик, а одразу реагувати. Можливо, що сама не люблю чекати. Пообіцяла, що спробуємо вирішити проблему за три дні. Але так склалося, що того ж дня у виконком завітав з робочим візитом представник з обленерго Юрій Галатюк. Тож я озвучила йому проблему. Також зателефонувала Віктору Леляху, який на той час виконував обов’язки керівника "Благоустрою". Того самого дня ввечері освітлення відновили. Чоловік із садибної забудови задоволений, подякував.
Люди телефонують, пишуть у вайбері. У мене немає неприйомних днів. Мобільний у відкритому доступі.
- Що для вас є важливим у спілкуванні з людьми?
- Чи то на роботі, чи загалом у житті завжди ціную у людях щирість та відвертість. Не поважаю тих, хто в очі говорить одне, а позаочі - зовсім інше. У спілкуванні має бути взаємоповага. Бо сьогодні я сиджу у цьому кріслі, а завтра у ньому може бути ця людина. Коли піднімаєшся вгору, то завжди треба пам’ятати, що колись будеш спускатися вниз.
- Олено Василівно, з ким і як проводите свій вільний час?
- Я дуже люблю читати книжки, особливо історичні. На жаль, наразі це хобі дещо відійшло на задній план. Бо у моєму житті з’явилася маленька особистість, яка забирає чимало часу, – це внучка, якій вже 8 місяців. А ще півторарічна племінниця. Я готова летіти будь-куди і проводити з ними якомога більше часу. Від спілкування з ними отримую неймовірний потік позитивної енергії. Діти, внуки – це найдорожче, що є в житті.
Коли в нашій родині день народження, ми збираємося зазвичай у сімейному колі. Мої дівчата вже з чоловіками, з женихами… Час від часу я влаштовую сімейні обіди без будь-якого приводу. Готую те, що люблять діти, чоловік. Особливо мої домашні люблять манти. А нещодавно пекла їхній улюблений «Наполеон». Ми граємо ігри, переглядаємо разом фільми. Проте ми дедалі рідше збираємося разом. Діти подорослішали і шукають, як провести час не з батьками. І це природньо.
Неділю намагаюся провести разом з чоловіком. Ми йдемо у лазню, граємо в нарди. Особливо мене тішить, коли я в нього виграю.
Не відмовляю собі й у задоволенні поспілкуватися з подругами. Раз на два тижні ми збираємося і відключаємося від робочих та сімейних проблем. Як і кожна жінка, люблю попліткувати.
У всьому має бути гармонія. Тож і вільний час намагаюся провести корисно і щоб було приємно для душі.
- Що побажаєте колегам з нагоди Дня місцевого самоврядування?
- Представляти інтереси громади – це велика відповідальність. Тож зичу наснаги та енергії, щоб втілювати зміни на краще. Міцного здоров’я, людського тепла, розуміння та задоволення від роботи. Щоб кожен відчував, що на роботі його цінують, а вдома - чекають.
