Вже на початку карантину Нетішин міг залишитися без тепличних огірків — вітамінного доповнення до весняного столу. Тоді директор тепличного комбінату Микола Радиця стояв перед вибором: розпустити колектив і зачинитися до осені або ризикнути і продати товар за безцінь. Але чим тоді платити зарплату? Та комбінат тоді не просто вижив, а ще й надав благодійну допомогу свіжими вітамінами лікарні, будинкам для людей літнього віку та одиноким пенсіонерам. Редакція Нетішин.City дізнавалася секрети підприємства.
У Нетішинському тепличному комбінаті збирають пів тонни овочів на рік
Нетішинський тепличний комбінат – ровесник атомної електростанції. Його зводили разом з першим енергоблоком ХАЕС. Планували закласти 6 гектарів теплиць та спинилися на 2 гектарах. Майже 30 років господарство очолює Микола Радиця – економіст та інженер за освітою, агроном з діда-прадіда. Керівник одержимий улюбленою справою – і в цьому секрет успіху підприємства.
65 працівників Нетішинського тепличного комбінату збирають понад пів тонни овочів на рік. Врожайність – до 30 кг з квадратного метра. Овочі збирають двічі на рік – в середині січня та вересня. Переважно спеціалізуються на огірках, проте садять і помідори.
Тут колись вирощували навіть шіїтаке
Та за 30 років роботи у тепличному комбінаті вирощували не лише огірки й помідори, але й баклажани, а також гриби: гливи, шампіньйони та шіїтаке. Саме так, у Нетішині вперше в Україні почали вирощувати цей суперфуд – гриб, який широко використовується в східній кухні як делікатес, приправа та в медицині як протипухлинний засіб, що здатний виводити з організму радіоактивні речовини.
Про шіїтаке директор комбінату прочитав у журналі. Цей гриб тоді, в 90-х роках, в Україні ніхто не вмів вирощувати, не знали навіть технології вирощування. Тому Микола Миколайович, загорівшись ідеєю, експерементальним шляхом самостійно підібрав метод вирощування цих вибагливих грибів. На пошук технології у нього пішов рік.
Голландські джмелі – знак якості нетішинських огірків та помідор
Журналісти Нетішин.City завітали на тепличний комбінат, коли там вже дозрівали помідори – друга за цей рік культура. Овочі ростуть без ґрунту на кокосовій стружці, перліті (гірська порода, вулканічного походження) та щебені. Тут використовують сучасну гідропонічну технологію, при якій корені рослин занурені у збагачену воду. Для підживлення використовують якісні закордонні добрива.
Цікаво, що до вирощування нетішинських рослин дотичні технології та ресурси різних країн та навіть материків. Так, елітне насіння купують в Нідерландах. Розсаду садять в горщики, наповнені кокосовою стружкою з Африки. А запилюють нетішинські рослини джмелі та бджоли. Та, якщо бджоли вітчизняні (мешкають тут же, в теплицях), то джмелі – закордонні, теж виписані з Нідерландів. Після кількох місяців роботи іноземних джмеликів відпускають «на пенсію» у нашу екосистему.
Попри те, що продукція місцевих теплиць проходить ретельний лабораторний контроль, на думку керівника, саме бджоли і джмелі є її найкращим знаком якості.
За його інформацією, за майже три десятиліття роботи жодна людина не отруїлася овочами з Нетішинських теплиць. На жаль, в Україні майже не залишилося тепличних господарств, які використовують бджолозапильну систему.
Основні ринки збуту нетішинських огірків – Київ, Польща та Прибалтика
Нетішинську продукцію переважно реалізують у великих столичних супермаркетах. Експортують її і в Польщу та країни Прибалтики. Відповідно вона отримала міжнародний сертифікат якості, пройшла контроль у країнах Європейського Союзу. Продають її і в Нетішині, Острозі та Славуті. Наприклад, у місцевому «тепличному» кіоску за день реалізують 1,5 тонни овочів.
Зачинити комбінат на час карантину чи ризикнути?
Проте пандемія коронавірусу стала викликом і для нетішинського тепличного комбінату.
Головна проблема в тому, що господарство втратило ринки збуту. Натомість врожай огірків у березні-квітні був чималим.
Комбінат стояв на роздоріжжі: перший шлях – зачинити підприємство до осені, відправивши працівників на біржу праці, та другий – у перші тижні карантину продати продукцію столичним супермаркетам за безцінь, надолуживши втрачене згодом, коли ціни на товар на ринку виростуть.
Микола Миколайович обрав другий варіант і не прогадав. Через місяць-другий карантину овочі різко виросли в ціні.
Тому в кінцевому підсумку Нетішинський тепличний комбінат фінансово не програв і, що найголовніше, – зберіг колектив. Керівник переконаний, якби зупинив роботу, розпустив людей, назад би їх вже не зібрав. Кожен шукав би інші джерела заробітку.
Вже у перші дні карантину частину продукції – на благодійність
У перші дні карантину, коли допомога була особливо потрібна нетішинцям, керівник тепличного комбінату передав частину продукції на благодійність. Мовляв, у період весняного авітамінозу підсиленого коронавірусним стресом, вітаміни допоможуть підтримати імунітет. Микола Радиця зустрівся з Нетішинським міським головою Олександром Супрунюком і запропонував допомогу місту.
Микола Миколайович особисто позавозив свіжі огірки у лікарні, Кривинський та Острозький будинки для людей поважного віку, а також, згідно зі списками Територіального центру соціального обслуговування, – передав літнім одиноким людям. Забезпечив вітамінами і поліцейських на блокпостах, що обмежували іногороднім в’їзд у місто на період карантину.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
