За кошти державної субвенції, наданої у 2019 році місцевим бюджетам, було придбано житло для 4 осіб із числа дітей, позбавлених батьківського піклування. Серед цих чотирьох і 21-річний Євгеній Котов. Коли хлопцю було 2 роки, його мати пропала безвісти. Опіку над внуком оформила бабуся. Вона гідно виховала Женю. І дитинство у хлопця було щасливим, лише затісно їм з бабусею жилося на 12 квадратних метрах кімнати у гуртожитку.
Євгеній вже восени планує переселитися у нову квартиру
«У 2019 році у Нетішин, згідно з постановою Кабміну № 877 від 15 листопада 2017 року (в редакції постанови Кабміну № 616 від 26 червня 2019 року), було спрямовано 1 мільйон 414 тисяч 96 грн державної субвенції на виплату грошової компенсації з метою придбання житла особам з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували на квартирному обліку та не мали власного житла», - розповіла начальник служби у справах дітей виконкому Антоніна Карназей. Квартири придбали у Нетішині та Славуті. У рамках бюджету (по 353 тисячі 524 гривні кожному) молоді люди обирали житло самостійно.
З Євгенієм Котовим, одним з новоспечених власників однокімнатної квартири, придбаної за кошти державної субвенції, поспілкувалися журналісти «Нетішинського вісника».
«Я був одним з перших, а, може, й першим, кого у Нетішині поставили на квартирний облік пільгових категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їхнього числа», - розпочинає розмову 21-річний Євгеній Котов, студент-міжнародник Національного університету «Острозька академія».
Юнак не повірив, коли восени минулого року Антоніна Карназей, начальник служби у справах дітей виконкому, зателефонувала йому і повідомила, що він серед тих, кому за кошти державної субвенції придбають житло. Не зміг позбутися страху, що в останній момент щось «зірветься» навіть тоді, коли отримав на особистий рахунок кошти на придбання житла. Щодня переживала й бабуся Галина Іванівна Кудінова.
«Та, дякувати Богові, все склалося добре. Житло обирав сам в межах виділеної суми», - пригадує Євгеній. - Довелося вивчити ринок нерухомості Нетішина. Ціни у місті не надто демократичні».
Вже у березні цього року Женя придбав однокімнатну квартиру у будинку на другому поверсі по вул. Варшавській. Зараз там робить ремонт.
Каже, що активно допомагають друзі – підвезти матеріали, розвантажити та інше.
«До кінця літа вже й переселюся. Восени обживатиму квартиру», - ділиться найближчими планами.
Мама зникла безвісти, коли Жені було 2 роки
21-річний Женя Котов виріс без батьківського піклування. Народився в Острозі та майже відразу родина переїхала до Нетішина. Батька хлопець не знає взагалі, а матір пам’ятає здебільшого по фотографіях.
«19 років тому, якщо я правильно пам’ятаю, моя мама пропала безвісти. Вона мешкала тут, у Нетішині, і раптом зникла. Відтоді від неї немає ніяких звісток. Спочатку бабуся активно займалася її пошуками. Зверталася у редакції програм «Жди мене», «Ключовий момент», але результату ніякого не було. Маму так і не знайшли. За строком давності вже й перестали шукати», - пригадує молодий чоловік.
З раннього дитинства Женю виховувала бабуся Галина Іванівна Кудінова. Вона й оформила опікунство над хлопцем.
Проте бабуся з внуком все життя мешкали у невеличкій кімнаті гуртожитку №5, площею 12 кв. м. «Чим старшим я ставав, тим гострішою ставала проблема особистого простору», - пригадує нетішинець.
Зараз Євгеній Котов навчається на четвертому курсі Національного університету «Острозька академія», мешкає в університетському гуртожитку. Проте після закінчення вишу планує оселитися в Нетішині. Він повернеться не просто до рідного міста, а у власну квартиру.
