45-річний захисник Олег Літвиненко поліг на полі бою на Донецькому напрямку 23 листопада 2023 року. Сім місяців воїна вважали безвісти зниклим, проте надія виявилася марною… 3 червня Героя поховали на рідній землі.
Олег Літвиненко народився 6 жовтня 1978 року у Славуті. Згодом разом із родиною переїхав у місто атомників. Після закінчення Нетішинської школи №1 навчався у Севастопольському національному технічному університеті, де здобув фах еколога.
Тривалий час був приватним підприємцем у сфері розваг та відпочинку у нашому місті. Перед повномасштабним вторгненням працював рятувальником у Славутській водолазно-рятувальній службі.
Активний учасник Майдану у 2013-2014 роках. До лав Збройних сил України Олега Літвиненка мобілізували 5 квітня 2023 року. На фронті був водієм військової частини в/ч А0139.
23 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Північне Донецької області ворожа куля обірвала життя 45-річного солдата. Понад 6 місяців нетішинця вважали безвісти зниклим. Рідні та близькі не втрачали надії побачити його живим. Проте, на жаль, дива не сталося...
У воїна залишилися мати, донька і старший брат.
Родина Літвиненків вже пережила гірку втрату війни, адже у вересні минулого року поховала племінника Олега – Олександра, який загинув під Бахмутом.
3 червня захисника провели в останню земну дорогу. Церемонія прощання відбулася на центральній площі міста. Віддати шану Герою та підтримати рідних прийшли предствники духовенства, влади, близькі, колеги, знайомі, бойові побратими. У глибокій скорботі схилило голову все місто.
За спокій душі полеглого воїна помолилися священники різних конфесій громади.
З прощальною промовою до громади звернувся отець Павло, настоятель храму святого Івана Богослова (УГКЦ).
Від імені громади співчуття родині висловив міський голова Олександр Супрунюк.
«Олег був щирим, спокійним, поряд з ним і нам було спокійно, бо у найскладніші моменти він міг розрадити навіть своїм поглядом. Чи то день, чи то ніч, попри те, що ворог крив усім, чим можна, він завжди одним із перших кидався виносити з поля бою поранених побратимів.
Багато хлопців з батальйону хотіли приїхати на його прощання, але кілька днів тому вони поїхали на Авдіївський напрямок стримувати ворога.
Тривалий час Олег вважався безвісти зниклим і не міг приїхати додому. Та нарешті сьогодні він повернувся і тепер спочиватиме на рідній землі. Дякую усім, хто прийшов провести його в останній путь. Для нього він був довгим і важким. Вибачте, що не вберегли і так довго не могли привезти додому», - взяв слово побратим загиблого військовослужбовця.
Склонившись на коліно, присутні хвилиною мовчання вшанували полеглого воїна Збройних сил України, який віддав життя за мирне небо.
Чин похорону відслужили у Соборі Св. Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла.
З військовими почестями мужнього захисника поховали на міському цвинтарі.
Пам'ять про воїна Олега Літвинчука назавжди залишиться в наших серцях.
Щиро співчуваємо родині загиблого воїна, який віддав своє життя за Україну.
