Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначається щорічно 9 листопада. Саме ці люди дарують радість та несуть культуру до українських сердець, звеселяючи та підтримуючи кожного своєю творчою працею та силою духу.
З нагоди професійного свята журналісти Нетішин.City завітали до Палацу культури, щоб познайомитись ближче з людьми, щоденна праця яких - навчати, передавати досвід, плекати мистецтво у душах дітей та дорослих.
Наша сьогоднішня героїня - молода та кваліфікована, закохана у танець та свою роботу. Свого часу Анастасія Ковальчук була випускницею зразкового ансамблю танцю «Лайф» КЗ "Палац культури міста Нетішина". Та вже півтора роки, як у рідних стінах сама навчає юне покоління хореографії. Про особливості своєї професії, роботу з дітьми та розвиток танцювального ансамблю залюбки розповіла і нашим читачам.
Палац культури - осередок мистецтва
Палац культури міста Нетішина - це не просто середовище культурного розвитку та дозвілля для нетішинців та гостей міста, який гостинно відчинив свої двері далекого 1987 року. Це справжній мистецький осередок, де плекають традиції, формують національну свідомість, підтримують культурну ідентичність.
Всі основні події з життя міста проходять саме тут: концерти, фестивалі, виставки, відзначення багатьох свят, інші урочистості. Сучасний, затишний, облаштований усім необхідним Палац культури міста енергетиків дав творчий прихисток та всі можливості для самореалізації великій кількості колективів, любительських об’єднань та клубів за інтересами. Їхні учасники є переможцями, лауреатами та дипломантами не лише всеукраїнських, а й міжнародних конкурсів та фестивалів.
З 2006 року заклад культури очолює Світлана Петрівна Кириленко. Робота колективу Палацу культури під її керівництвом спрямована на задоволення потреб усіх категорій населення: дітей, підлітків, молоді, людей старшого та поважного віку. Нетішинські працівники культури також не стоять осторонь усіх подій, що відбуваються у державі, а у воєнний час більшість організованих заходів мають благодійний характер та спрямовані на допомогу ЗСУ.
Щодня сотні містян поспішають до Палацу культури, який без сумніву став серцем Нетішина, аби продовжити свій творчий розвиток. Чималу плеяду митців виховав у своїх стінах заклад, учнів, які згодом обрали творчість своєю професією. Дехто, здобувши необхідний фах, повернувся до рідного міста, щоб продовжити справу своїх викладачів.
Анастасія Ковальчук свій творчий шлях розпочала з «Лайфу»
Анастасія Ковальчук – одна з наймолодших працівниць у колективі Палацу культури. Свого часу вона теж була випускницею зразкового ансамблю танцю «Лайф». Всі шкільні роки дівчина займалась танцями і згадує той час з приємною ностальгією. Колектив був заснований у 1994 році Тетяною Сафронніковою. Саме вона була викладачем, наставницею Анастасії і надихнула школярку обрати професію хореографа.
«Мене привела на танці мама, вона побачила у мене певний хист. І мені дійсно дуже подобалося танцювати, ми часто виступали, брали участь у різних заходах. Спершу боялася, а потім набула більшої впевненості. Хоча навіть зараз, скільки б досвіду у тебе не було, певний мандраж перед виходом на сцену є завжди», - розповідає наша героїня.
Танець став невід’ємною частиною її життя, а учасниці ансамблю – справжніми подругами. «У нас був дуже дружний колектив, усі дівчата дружили, у нас були свої традиції і навіть до цих пір ми спілкуємось. Ми дуже любили і поважали нашого творчого наставника, вона була для нас авторитетом, а її слово – закон. Якось у старших класах у мене виникла думка кинути займатися, але Тетяна Анатоліївна мене швидко переконала, що я зроблю помилку.
На випускний хореограф дозволила нам зробити самостійну постановку. Нас було четверо дівчат, ми обрали композицію, вигадали рухи, самі підібрали костюми. Цей танець став одним з найулюбленіших», - ділиться спогадами Анастасія.
У будь-якій діяльності не варто недооцінювати роль вчителя. У мистецтві танцю також саме від викладача найбільше залежить розкриття потенціалу дитини. «Коли я стала старшою, наша вчителька якось зробила акцент на тому, що я і ще одна дівчинка могли б стати хореографами. Для мене це і визначило подальший шлях. Я вступала у три вузи, у Львів, Хмельницький та Рівне. Всюди пройшла, але вирішила навчатися у РДГУ», - зауважує співрозмовниця.
У Анастасії Ковальчук ніколи не було сумніву у правильності вибору. Під час навчання вона кожного разу із захватом наче розкривала нову цікаву сторінку. Брала участь в університетському ансамблі, який виступав у Рівному, їздив за кордон.
Для дівчини танець – це спосіб самовираження, можливість у рухах втілити ті емоції, що на душі та в серці: «Глядач має розуміти, що ти хочеш йому донести», - каже вона.
Новий викладач – нова сторінка діяльності зразкового ансамблю танцю «Лайф»
Анастасія почала працювати ще навчаючись в університеті, після третього курсу підпрацьовувала у садочку хореографом. Потім певний час була за кордоном з чоловіком. А далі чудесним чином, інакше не скажеш, доля сама привела молоду хореографиню у квітні 2022 року до рідного «Лайфу» у Палац культури.
Розпочинати завжди складно, та дівчина впевнено набирала досвіду як хореограф, викладач, організатор. І незабаром мала вже чотири різновікові групи дітей: у «Лайфі» під керівництвом Анастасії Ковальчук займаються діти від трьох до чотирнадцяти років.
«У Палаці культури хороший дружний колектив - допомагають, діляться досвідом. Особливо вдячна за допомогу колезі Катерині Камінській. До речі, чимало викладачів я знала ще з часу свого навчання.
З меншими дітьми важче, звісно, старші більш слухняні. Але працювати цікаво з різними віковими групами, головне, щоб у дитини було прагнення танцювати та розвиватись. Всі діти різні, до кожного потрібен свій ключик. Іноді потрібно поговорити, пояснити, заспокоїти», - розповідає про особливості своєї роботи Анастасія.
Під крилом молодої викладачки наразі 70 вихованців, які у своєму репертуарі мають 15 чудових хореографічних номерів. За півтора роки роботи під керівництвом Анастасії Ковальчук зразковий ансамбль танцю «Лайф» вже здобув чимало перемог.
Так, середня група колективу зайняла перші місця на Міжнародному конкурсі мистецтв «Гран-прі» з хореографічною роботою «Колискова», Міжнародному багатожанровому фестивалі-конкурсі мистецтв «Моя мистецька Україна» з танцем «Борімося-поборемо», Міжнародному конкурсі мистецтв «Global ART» з постановкою «Несе Галя воду», Всеукраїнському конкурсі мистецтв «Віра» з танцем «Борімося-поборемо», II Всеукраїнському фольклорному фестивалі-конкурсі «Зимова легенда».
На Всеукраїнському конкурсі мистецтв «Любов – це…» 1 місце посіли Оля Івко та Аріна Зайцева. Дует старшої групи виборов 1 місце на обласному відкритому фестивалі-конкурсі «Мистецька варта». На другу сходинку піднялися вихованці молодшої та середньої групи на V Всеукраїнському фестивалі-конкурсі творчої молоді «Срібне сяйво».
«Під час повномасштабного вторгнення більшість конкурсів проходить онлайн, але ми сподіваємось, що незабаром зможемо десь поїхати разом. Діти дуже хочуть, вони люблять бути на сцені», - зауважує хореограф. Репетиції не скасовували й під час відключення електроенергії, для освітлення користувались LED лампою з павербанком, які спеціально для занять колективів придбало керівництво закладу.
Робота з дітьми надихає Анастасію. Юні танцівниці самі пропонують якісь ідеї, з віддачею сприймають все нове. «Складніше, звичайно, даються організаційні моменти. Але коли стоїш, дивишся, як діти виступають, розумієш, які ми всі молодці. Це багато роботи, багато вкладеного часу, але воно того варте», - акцентує викладачка.
Танцювальний колектив – це велика творча родина. Вихованці «Лайфу» разом зі своєю наставницею люблять збиратися на свята, влаштовувати тематичні вечірки. Анастасія Ковальчук навчає їх бути дружними та завжди підтримувати один одного, бо переконана, що це вкрай важливо у житті.
