Пекучим болем та гірким смутком позначений цьогорічний День Успіння Пресвятої Богородиці. На щиті повернувся додому захисник Олексій Шевчук. 28 серпня Нетішинська громада спільно молилася за душу невинно убитого загарбниками Героя, який віддав найдорожче — своє молоде життя за мирне небо над Україною. Воїну було лише 37. Олексій Шевчук був турботливим сином та батьком, надійним другом, мужнім воїном, справжнім патріотом та офіцером.
Молодший лейтенант Олексій Шевчук, 1986 року народження, був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла в/ч А4722.
…14 серпня під час виконання бойового завдання в результаті атаки ворожого дрона він отримав тяжкі поранення. Майже 10 днів лікарі боролися за його життя... Але серце воїна не витримало... 23 серпня Олексій Шевчук помер у Запорізькій обласній клінічній лікарні...
Без найріднішої людини, надійного чоловічого плеча залишилися мати й батько, брат, дружина при надії, син та 6-річна донечка.
На колінах, з національною символікою нетішинці зустрічали похоронний кортеж із загиблим, віддаючи шану полеглому.
Багатолюдним було прощання біля будинку, де проживав Олексій Шевчук. Родина, друзі, знайомі, духівництво, бойові побратими, громада міста зібралися на площі перед адмінбудівлею виконавчого комітету Нетішинської міської ради, аби провести в останню земну дорогу мужнього захисника і подякувати за мир, який допоки міг, зберігав для кожного з нас.
Панахиду за загиблим воїном відслужили священники храмів Православної церкви України, греко-католицької та римо-католицької церков на чолі з архімандритом Владиславом (Федотовим), настоятелем Собору Святого Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
«Сьогодні ми, гартуючись тут, не повинні боятися сонця, яке пече. Ми повинні знайти час, аби віддати належну шану Герою. Кожен, хто прийшов, він виконав свій громадянський обов’язок. ...Тому що піксельна форма і бронежилет, а в середині - метал, настільки нагріваються, що ми собі не можемо уявити. І зброя гаряча. А кулі - ще гарячіші… І треба втікати від них, щоб не наздогнали. Не зміг втекти від того снаряду, який розірвався, полеглий воїн Олексій… Висловлюючи співчуття родині, надзвичайно важко підбирати слова, коли дивишся на скорботну матір, маленьку дитину, що плаче біля домовини, дружину, яка надіялася, що чоловік буде її міцною опорою у житті… Нехай Господь дає вам сили пережити це невимовне горе. А ми спрямуємо наші молитви за спокій душі загиблого воїна Олексія Шевчука...», - зазначив у своєму зверненні до громади отець Олег, настоятель Собору Ікони Божої Матері «Неопалима купина» ПЦУ.
Щирі слова вдячності та співчуття рідним від імені Нетішинської громади висловила перший заступник міського голови Олена Хоменко: «Сьогодні вся громада сумує разом із скорботною родиною. Олексій зовні був схожий на тата, а за вдачею – на маму. То була їхня гордість. Це був зразок та приклад для свого брата. Велика-превелика любов для дружини та діток. Він був особливим, у ньому була особлива харизма, і неземний магнетизм. Він притягував до себе людей і одразу ставав у центрі них. Коло нього гуртувалися люди.
В Олексія було два захоплення – полювання та мотоцикли. Він був настільки багатогранним, мав особливе почуття гумору, міг наскільки влучно сказати. Вмів радіти життю... Ми іноді на маленьких невдачах схиляємо голови, а хлопці показують нам, як потрібно жити. І навіть - як потрібно помирати. Гордо. Олексій думками був зі своєю родиною, зі своїми друзями, близькими, але душею був зі своїми побратимами, тими, кого прикривав своїм тілом».
Від імені підрозділу польового вузла зв’язку 116-ї окремої механізованої бригади співчуття батькам, дружині, рідним і близьким загиблого передав побратим Олександр: «Ми проводжаємо в останню дорогу нашого товариша та побратима. Олексій був чудовою чуйною людиною, надійним другом, мужнім воїном, справжнім патріотом та офіцером, відмінно виконував поставлені перед ним завдання. Від імені усього підрозділу польового вузла зв’язку1 №116 окремої механізованої бригади я висловлюю щирі співчуття батькам, дружині, рідним і близьким загиблого. Вічна пам'ять Герою»
По завершенні церемонії прощання домовину з тілом полеглого захисника сотні містян супроводжували центральними вулицями міста до храму. Похоронна процесія розтягнулася на десятки метрів.
Відспівували воїна у Соборі Ікони Божої Матері «Неопалима купина» ПЦУ.
Поховали Героя на міському кладовищі.
Вічна шана і пам'ять Герою! Щирі співчуття родині загиблого Олексія Шевчука.
