Все частіше наші воїни-земляки линуть у небо, все частіше у підступній війні гинуть найкращі та найхоробріші. Сльози рідних скроплюють нашу багатостраждальну землю, а горе та втрати загартовують наш дух. Сьогодні, 1 серпня, Нетішинська громада знову у скорботі та тузі проводжала в останню дорогу мужнього захисника - 48-річного Ігоря Кузьміна, який загинув 27 липня від рук російських загарбників на Бахмутському напрямку на Донеччині.
Чоловік служив старшим сержантом, стрільцем-помічником гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону в/ч А0501.
Ігор Кузьмін був турботливим сином, люблячим чоловіком та дбайливим батьком. Людина слова, цікавий співрозмовник, добрий, привітний, веселий, компанійський, мав відкриту щиру душу і завжди був готовий простягнути руку допомоги. А ще - справжній патріот та безстрашний воїн. Саме таким він залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів.
Ігор Кузьмін родом зі Славути. Понад чверть століття мешкав у місті атомників, до якого прикипів всією душею. Тривалий час займався фотосправою – друкував фото, відновлював старі світлини, виготовляв фотоальбоми.
А коли у 2014 році розпочалася антитерористична операція, не роздумуючи, пішов добровольцем. Згодом перевівся на контрактну службу. На момент повномасштабного вторгнення чоловік перебував вдома на реабілітації – виходжував травмовану у війську ногу. Але це не стало на заваді. Спершу вступив до лав тероборони, а згодом й пішов на фронт.
Тепер Ігор повернувся додому Героєм на щиті… На центральній площі Нетішина останню шану Воїну віддали всі рідні, друзі, колеги, побратими, знайомі… Прощалася з чоловіком дружина Любов, прощалися з батьком син Максим та донька Вікторія. Полеглий Герой залишиться назавжди у пам’яті тещі Людмили, брата Олександра з родиною, всіх, хто знав та любив Ігора Кузьміна.
Панахиду за загиблим Героєм відслужили священнослужителі різних конфесій. До присутніх звернувся отець Василь Кошіль, настоятель Святодмитрівського храму с. Старий Кривин: «Цей жах припиниться тільки тоді, коли ми здолаємо, переможемо, коли виженемо із нашої святої землі останнього окупанта. Історія нашої держави нагадує історію старозавітного праведника Іова Багатостраждального, який був багатим, здоровим, мав десять дітей. Він втратив все, але не втратив віру у Бога у найбільших випробуваннях. І Господь віддячив Іову за це, повернувши все сторицею. Випробування прийшло й до нас, і ми повинні пройти його достойно. Як би нам не було важко, ми повинні терпіти і боротися, підтримувати один одного. Ми маємо продовжувати подвиг загиблих, йти праведним шляхом, наближати перемогу».
Слова співчуття та підтримки рідним загиблого від громади висловив міський голова Олександр Супрунюк: «З кожним полеглим воїном йде у вічність ціла епоха, цілий всесвіт. Кожен захисник будує плани на майбутнє, але їхні життя забирає російська орда, яка напала на Україну... Ігор Кузьмін був надзвичайно позитивним чоловіком. Світла пам'ять… Ми повинні якнайшвидше здобути перемогу.»
По завершенні церемонії прощання домовину із тілом загиблого воїна пронесли центральними вулицями міста до Собору Св. Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла ПЦУ, де відбувся чин похорону.
Стоячи на колінах, схиливши голови, нетішинці віддавали шану і проводжали Ігоря Кузьміна до Небесного Війська.
Поховали Героя на міському кладовищі у Славуті.
Вічна пам'ять тобі, мужній Воїне, ти захищав Батьківщину та кожного з нас!
Щирі співчуття рідним.
