Документальний автобіографічний роман-хроніка Миколи Руцького «Зірвиголови» охоплює історію України з 80-х років минулого століття до наших днів. Книга розповідає про короткий дубенський період життя автора, його студентські роки у Львові, курсантську службу в кадрованій дивізії у Славуті та переїзд у 1985 році до міста атомників — Нетішина. Власне, цьому періоду життя автор приділяє найбільше уваги, адже він пов'язаний з подіями української національної революції кінця 80 — початку 90-х років XX століття та розбудови Української держави на початку XXІ віку.

Автор не обмежується лише Нетішином та сусідньою Славутою. Київ, Москва, Люблін, Рівне, Хмельницький, Одеса, Острог, Дубно, Хуст, Гурби, Пляшева, Стригани, Ільпибоки — така географія подій, змальованих у романі.

Автор детально описує становлення та боротьбу за незалежність перших політичних організацій в Україні та Нетішині — УГС, ТУМ ім. Т. Шевченка, НРУ, заколот ГКЧП, розкол Руху, боротьбу народу проти розширення Хмельницької АЕС, помаранчевий Майдан та інші важливі події з політичного життя України. Але й ними він не обмежується. У книзі є й кохання та чимало пригод із життя Миколи Руцького і його друзів, окремі з яких описані в гумористичному стилі.

Чимало уваги Микола Руцький приділяє подіям у місті Славута та селах району, пов’язаних зі становленням організацій ТУМ ім. Т. Шевченка, НРУ та УГС-УРП у нашому краї. Автор акцентує на виникненні і діяльності першого осередку НРУ у Славуті в журналістському середовищі, а саме у редакції газети «Трудівник Полісся», який очолив редактор Валерій Басиров.

Його активістами стали Олексій Тимощук, В’ячеслав Терновий, Петро Федоровський, Андрій Кантоністов, Віктор Войковський та художник Сергій Форсюк. Вони й відіграли значну роль у антиатомному протистоянні місцевого населення з Мінатоменерго СРСР та комуністичною владою у 1989 – 1990 роках. Згодом у Славуті створився міський осередок, який очолив Владислав Онищенко, що повів боротьбу з місцевою комуністичною владою на чолі з першим секретарем міському КПРС Галиною Архіповою. Цікаві епізоди цього протистояння, зокрема пікетування прокуратури з вимогою «Прокурора Г. Лужняка – у відставку!», боротьба з місцевими корупціонерами, злочинні дії яких рухівці висвітлювали через листівки; підняття у місті 7 жовтня 1990 року національного прапора біля кінотеатру ім. Т. Шевченка, мітинги та інші події, підкріплені світлинами, а також десятки імен учасників Руху повертають читача до подій тридцятилітньої давності.

Не обійшов увагою письменник і створення осередків та діяльність рухівців і в селах району. З поодиноких прихильників НРУ у Крупці (вчитель-пенсіонер Володимир Яцентюк, його син Андрій та місцевий активіст Федір Поліщук), у Берездові (пенсіонер Віктор Корсун, учителі Віктор Міськов, Олександр Власюк), Довжках (фермер Сергій Мельник, його син Олександр, Анатолій Поночовний), Жукові та околиці (лікар Михайло Файфура, Микола Тимчук, Ростислав Мартинчук, вчитель і поет Микола Костянтинов), у Марачівці (Степан Боденчук), Киликиєві (Олександр Цехмейструк), Гориці (вчитель фізкультури Заєць) також у 1990-1991 роках творяться осередки, які беруть активну участь у виборах до Рад різних рівнів у 1990 році, та пропагують ідею незалежності України. Дякуючи їхній подвижницькій праці, Україна й досягла незалежності та державності.

Постаті персонажів книги від Президента СРСР Михайла Горбачова, Президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка та Віктора Януковича, дисидента та лідера НРУ В'ячеслава Чорновола, академіка НАНУ Миколи Жулинського, політика Василя Червонія до редактора «Трудівника Полісся», поета Валерія Басирова, директорів ХАЕС Миколи Габрійчука, Віктора Сапронова, міських голів Славути Василя Сидора, Нетішина Єгора Лук'яненка, Івана Гладуняка, Олександра Смишляєва та Миколи Панасюка, редакторів «Нетішинського вісника» Миколи Заріцького, Ольги Мороз та десятків інших  списаних з реального життя.

Книгу доповнюють документи (додатки) та понад сотня світлин, які демонструють окремі події із бурхливого політичного життя письменника та його друзів. Вона стане корисною для місцевих краєзнавців та вчителів історії.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися