Пригадуєте фотожарт з фейсбуку, коли жінка стоїть за спиною коханого і каже: «Навіть якщо весь світ повстане проти мого чоловіка, я буду тихо стояти у нього за спиною і подавати йому патрони». Саме таким бачить кохання Віктор Ройко. А для Олени Штерн кохання – це коли її Віктор просто поруч. Але за потреби, жартує, може й патрони подати. 15 лютого ця пара святкує першу річницю шлюбу – ситцеве весілля. До нього вони йшли довгих 20 років…
Олена Штерн та Віктор Ройко – подружжя, яке знає ціну собі і своїм стосункам. Віктор – заступник начальника навчально-тренувального центру ВП ХАЕС, Олена – у минулому ведуча загальноміських заходів та концертів Палацу культури, нині – фітнес-тренерка, засновниця фітнес-проєкту «Майстерня тіла».
Вони знайомі вже понад 20 років. Колись їх об’єднав гумор, адже обоє жартували у складі команди КВН Хмельницької АЕС. Не даремно Віктор досі цінує в Олені почуття гумору, яке, на його думку, рідко властиве жінкам.
- Тоді, у 1999 році, ми ніяк не зреагували один на одного. Тоді у нас були інші інтереси, - каже Віктор.
- І інші сім’ї, - додає Олена.
Взагалі ця пара має здатність мислити в унісон: хтось один розпочинає речення, інший - закінчує.
Та через 20 років їх один до одного підштовхнув театр (хоч і познайомив КВН). На підготовці заходів до 30-річчя Народного театру «Маски» вони знову зустрілися, адже обоє – актори нетішинських «Масок». На той час вже були розлучені. Відтоді їхнє знайомство переросло у почуття, а відтак – і у спільний побут.
Наші герої понад усе люблять подорожувати. За два роки вони разом об’їздили 10 країн. Поки що це Європа і Азія…
- Восени позаминулого року я зрозумів, що саме час наші стосунки узаконити, - пригадує Віктор. - Тому, коли я планував подорож у Португалію, то вирішив, що на зворотному шляху можна залетіти і в Париж. Все-таки найромантичніше місто. Я купив колечко і задумав зробити Олені пропозицію на Ейфелевій вежі…
На той час Олена й не задумувалася про весілля. Вважала, що їм і так добре удвох. Штампи не впливають на стосунки дорослих людей.
- У Парижі ми пробули 4 дні. І ось, прихопивши пляшечку портвейну (все ж таки з Португалії повертаємося), пішли до Ейфелевої вежі, - веде далі Віктор.- Але піднявся вітер, до вежі була надто велика черга і Олена відмовилася підійматися на творіння Ейфеля. Що ж робити? Сіли ми на лавочку, і я вже там кажу: «Олено, виходь за мене заміж». На згадку залишилося фото на лавці під Ейфелевою вежею…
Весілля запланували на День закоханих, проте Нетішинське відділення ДРАЦСу у будень не проводить урочистих церемоній. Зрештою, святкування одним днем і не обмежилося. 14 лютого на них чекав концерт гурту «Без обмежень» у Рівному. А весільні урочистості відіграли на Стрітення у вузькому колі дітей, внуків, рідних та близьких. Молодята, в яких солідний концертний досвід, самі склали сценарій та провели власне свято. Кожен з 25 гостей підготував по конкурсу. Наступного дня їх знову вітали друзі. І через день - теж…
Незабутній медовий місяць подружжя Ройка та Штерн провело у Стамбулі.
Через місяць після весілля настав карантин. Проте головне випробовування інших подружніх пар ніяк не позначилося на житті наших героїв. Вони, як зауважує Олена, лише краще пізнали один одного.
- Ми вже дорослі люди і розуміємо, що сім’я – це важка праця, - каже вона.
- Це не праця, це задоволення, – жартома заперечує чоловік.
Проте навіть карантин їх не стриножив: пара вирушила вивчати незвідану Україну. А влітку побували й у Хорватії.
Здається, у їхньому житті все складається надто ідилічно. Можливо, когось і завидки візьмуть. Проте до свого щастя нетішинці йшли довгих 20 років і навчилися цінувати власне щастя, як хороше витримане вино. З віком змінилося і їхнє ставлення до життя.
- Характер, звичайно, не зміниш, але вже вмієш розуміти, поважати і чути людину, яка поруч, - вважає Олена.- Думаю, ми розуміємо один одного. А коли ні – чоловік завжди з’ясує причину невдоволення. Все в сім’ї обговорюється.
- Справді з роками, якщо ти хочеш чогось навчитися, – ти вчишся. І всі люди (і погані, і хороші), які траплялися тобі на шляху, стають вчителями. І я використовую цей досвід, - додає Віктор. - Тому 20-ть та навіть 10-ть років тому, я б по-іншому, гірше, реагував би на певні сімейні ситуації. А зараз, перш ніж щось сказати, зважую. І дійсно, все в сім’ї потрібно обговорювати, інакше недомовленості з часом призведуть до краху стосунків.
Що найбільше подобається, а що дратує один в одному
- В житті не думала, що одружу брата, сина, матиму внука і тоді вийду заміж сама. Але доля склалася так, що я зустріла Віктора і це змінило моє життя. Я відчула, що справжнє кохання таки існує. Вже пізнє. Мені подобається, що чоловік дуже розумний: знає коли сказати, коли змовчати. Вміє заспокоїти мене, холерика, - здається, Олена досі під враженням від крутого повороту долі. - Не подобаються звичайні побутові речі, які часто дратують нас, жінок, - не прибрав, не забрав, не поклав. Він може забути про дні народження та інше, пояснюючи це тим, що має думати про глобальні речі, а не про дрібниці.
- Мені подобається, що в моєї дружини є почуття гумору, мало в кого з жінок є така риса. Часто прекрасна стать неадекватно сприймає жарти (хоча, й жарти бувають різними), - хвалить дружину Віктор. - Вона мене розуміє, хоча і не завжди – і це, до речі, не подобається. А ще – ми можемо одночасно думати про одне і теж, одночасно говорити однаковими словами. Я чув про таку синхронність близьких людей. Це одна з причин, чому я вирішив одружитися. Ми підходимо один одному. Зрештою, вона смачно готує і дбає про мене.
Не подобається, що через свою зайнятість, дружина останнім часом не часто буває вдома. Хотілося б, щоб більше до мене прислухалася.
Вони здатні здивувати один одного
- Віктор дивує мене подорожами: я купив білети, ми летимо… А потім ще заїдемо туди й туди, - розповідає Олена. - Коли ми подорожували Україною, я теж не знала маршрут і вся подорож для мене була сповнена сюрпризів.
- Олена здивувала мене бажанням відкрити власну справу, – Віктор гордиться дружиною. - Я її відразу підтримав, адже знав, що кохана з тих людей, які без діла не вміють сидіти. Жінка, закінчивши курси масажу та придбавши апарат пресотерапії (для лімфодренажу), відкрила власний фітнес-проєкт «Майстерня тіла», працює фітнес-тренером в одному зі спортзалів міста.
Формула щастя
- Формула нашого щастя проста: жити тут і зараз та повсякчас пізнавати щось нове, - каже Олена Штерн.
- Багато людей відкладає життя на потім, а потім може і не настати, - підсумовує розмову Віктор Ройко.
Найпам’ятнішим Днем Валентина для них назавжди залишиться переддень власного весілля…
