Родина Миколи Колінька, керівника Нетішинської школи Бойового Гопака «Сварог», дотримується здорового способу життя. Вони – вегетаріанці, і до свого раціону ставляться прискіпливо. Коли з власного досвіду зрозуміли, що у Нетішині складно знайти якісну живу (нефільтровану) олію, вирішили виготовляти її власноруч. Розпочали з лляної олії. Як не дивно, але саме карантин допоміг втілити ідею в життя.
З року в рік здоров’я нетішинців погіршується. Це видно по дітях
Вже понад 10 років у Нетішині мешкає Микола Колінько. Він голова Нетішинського міського осередку Міжнародної федерації бойового гопака, керівник Нетішинської школи бойового гопака «Сварог». Під його керівництвом до козацької філософії долучилися понад тисяча нетішинців. Нині гопаком займається 120 містян віком від 4 до 40 років. Приходять цілими сім’ями. Приводять дітей з ДЦП. Такі інклюзивні заняття виховують у дітей повагу та толерантність один до одного.
«На наше здоров’я впливає те, про що ми думаємо, як дихаємо, що їмо та як рухаємося», – зауважує Колінько. На його думку, здоров’я нетішинців з року в рік погіршується. Це він бачить по дітях: раніше заняття бойового гопака тривали дві години. Зараз їх довелося скоротити до години, бо діти не витримують навантаження. Він припускає, що це може бути і через споживання нездорової їжі – чипсів, сухариків, солодких газованих напоїв.
«Якщо машину заправити неякісним пальним – вона далеко не заїде», – наголошує тренер. Він розповідає дітям про користь овочів і фруктів, а головне – каш: пшоняної – для печінки, гречки – для серця та судин, ячки – для кишківника та шлунка, перловки – для імунітету та ін. Саме таку здорову їжу діти споживають два тижні під час проживання у спортивно-оздоровчому наметовому козацькому таборі «Козацька звитяга». Його для гопаківців щороку організовує Микола Колінько. Іноді діти навіть дивуються, що крім гречки, макаронів і картоплі, як вдома зазвичай, буває так багато круп.
Родина Коліньків – вегетаріанці
При неправильному харчуванні фізичне навантаження з часом призведе до збоїв в роботі організму. Тому, як зазначає тренер, у спорті, бойових мистецтвах особливий акцент робиться на харчуванні.
«Алкоголь, тютюн – табу для нашої родини. Гостей зустрічаємо узваром, чаєм. А ще ми – вегетаріанці», – розповідає про свою сім’ю чоловік.
Сам Микола Колінько вже понад 5 років не вживає м’яса, риби, яєць. Їсть лише продукти рослинного походження та набіл (молочні продукти). Зважився на такий крок, коли шукав альтернативне лікування від варикозного розширення вен. Їжа стала ліками. Поступово до нього приєдналася дружина Юлія, яка, щоправда, їсть рибу. А ось донька Злата, якій лише 4,5 роки, навіть не куштувала м’яса та риби. Батьки переконані, що завдяки такому раціону вона росте здоровою. За їхніми словами, це засвідчують і лікарі. Зокрема стоматолог під час профілактичного огляду дивувався, що давно не бачив таких здорових зубів у дитини.
Вживають і олії – лляну, гарбузову, оливкову. Стосовно їхньої якості у родини виникли питання, коли знайшли поліетиленову плівку в баклажці з оливковою олією. Виявилося, що ця олія третього (найгіршого) віджиму. Здивувалися, коли поцвіла нещодавно відкоркована гарбузова олія.
Карантин та неякісна олія підштовхнули до власного виробництва
Як не дивно, але до кардинальних дій Коліньків підштовхнув карантин. Адже саме він показав наскільки ми залежні від магазинів. Родина розбила садок, засадили город на батьківщині – у селі Милятині (Острожчина). Під час карантину вирішили самостійно витискати олію.
«Пів року виношували ідею і нарешті вирішили спробувати: спочатку для себе, потім – і для людей», – ділиться Микола.
За 14 тисяч гривень Микола придбав шнековий олійний прес. Обрав той, в якому є функція відтискання олії без нагрівання зерна. Таким чином виготовляється «жива» олія, яка при виробництві нагрівається максимум до 30 градусів. Це олія холодного віджиму. Вона вважається найкориснішою. При виробництві жмих (з якого згодом виготовляють лляне борошно) нагрівався до 50 градусів.
«Із 3,5 кг зерна виходить літр олії та 2,5 кг жмиху. За годину можна витиснути до 900 мл олії. Можна й більше, проте зменшаться корисні властивості олії. А виробники мають відповідати за якість і нести лише здоров’я», – вважає Микола.
Та тут гостро стала проблема закупівлі сировини – виявляється непросто в Україні купити льон. Зазвичай у зерні є домішки, різні сухі рослини. З такого зерна олія виходить дешевшою, але менш якісною, може викликати алергію.
Микола розмістив оголошення на відповідних сайтах – відгукнулися продавці з азійських країн. Та, доклавши зусиль, він таки знайшов якісний льон в Україні – у Кропивницькому. Тамтешній льон обходиться у 30 гривень за кілограм з доставкою.
Довелося замовити й спеціальні пляшки з темного скла для зберігання олії (знайшли у Львівській області), кришки, ключ для закручування та інше.
За кілька тижнів витиснули до 50 літрів олії, витративши 150 кг зерна.
«Зберігати лляну олію холодного віджиму можна 1-3 місяці з дати виготовлення. Тримати олію з льону треба тільки в холоді в темній пляшці зі скла з щільно закритою кришкою. Якщо олія пів години стоїть на сонці – вона вже непридатна до споживання. ЇЇ можна вживати як в чистому вигляді, так і додавати до їжі. Пам’ятайте, лляну олію в жодному разі не можна нагрівати!», – розповідає Микола.
Виробляють для себе й для людей
Родина Миколи Колінька за місяць споживає пів літри лляної олії. Додають її в салати, заправляють нею каші.
Протестувавши власний продукт, запропонували на пробу знайомим. Згодом відважилися винести й на ринок. Правили 100 грн за 0,5 літра. Нетішинці зреагували по-різному: хтось проходив повз, хтось брав дешевші аналоги у пластикових пляшках. Цікаво, що на ринку покупці запитували, на основі чого їхня лляна олія. Микола Колінько здивовано відповідав, що на основі льону. А виявляється, її часто виготовляють на основі соняшникової, рапсової та інших олій. Зараз Коліньки продають свою продукцію через інтернет, висилають “Новою поштою”.
У планах – виробництво гарбузової, кунжутної та кедрової олій
«А чому розпочали саме з лляної олії? Бо вона – за корисними властивостями одна з кращих олій в світі. Навіть оливкова не є такою цінною», – розповідає пан Микола. У ній містяться поліненасичені жирні кислоти омега-3 (60%), омега-6 (20%) і омега-9 (10%) і деякі інші ненасичені жирні кислоти (10%). У такій кількості ці поліненасичені жирні кислоти є лише в риб'ячому жирі. Крім жирних кислот, в олії лляного насіння міститься велика кількість мінеральних речовин (калій, магній, цинк, мідь), вітамінів А, Е, В1, В2, В6, С, органічні кислоти і ферменти.
Лляну олію рекомендують вживати для профілактики захворювань серцево-судинної, травної систем. Найбільш корисна вона для жінок, адже істотно знижує ризик розвитку раку грудей і нормалізує рівень естрогенів, жіночих гормонів. Людям, хворим на діабет другого типу (інсулінозалежний), необхідне регулярне вживання олії з насіння льону.
Однак лляна олія має і низку протипоказань. Її не можна вживати людям, у яких панкреатит, гепатит, холецистит і жовчнокам’яна хвороба. Вона протипоказана тим, хто приймає лікарські препарати й антидепресанти. Без дозволу лікаря її не варто приймати і вагітним.
У планах родини – налагодити виробництво гарбузової, кунжутної олій та олії з кедрового горіха.
«У сучасному світі люди, маючи все, втрачають найголовніше – здоров’я. Читав про Рокфеллера, якому приписують слова: «Я найбагатша людина у світі, але їм гірше, ніж безхатько – вівсяну кашу на воді (через хворобу шлунково-кишкового тракту)», – пригадує наш співрозмовник. Тому, щоб насолоджуватися життям, потрібно вчасно подбати про власне здоров’я.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
