На карантині приватний стоматолог Юрій Миронюк у паніку не впадав, а шукав у ньому позитив. Більше часу проводив з сім’єю – з дружиною та двома чудовими доньками. Бо ж до пандемії днями був на роботі. А ще підвищував свій професійний рівень: проходив онлайн-курси. І стоматологічний кабінет перетворився на маленьку «телестудію».
«А раптом це надовго - на рік, на два. А як тоді жити?»
Щоб потрапити на прийом до стоматолога Юрія Миронюка, який приймає у «Міладент», треба заздалегідь записатися. Бо черга до нього - не тиждень і не два. Та коли оголосили карантин, всі прийоми довелося скасувати. Дехто й сам телефонував, аби повідомити: лікування зубів не на часі. Життя у місті наче зупинилося. Деякі дзвінки надходили, розповідає медик, але гострих станів не було. Тож вирішив не ризикувати.
«Одразу був якийсь шок, не знали, чого чекати. Як це закритися? Коли все це закінчиться? А раптом надовго – на рік, на два. А як тоді жити? Але ж люди живуть і на війні, подумалося. Люди звикають до усього: і до вірусу, і до війни», – розмірковує лікар. І почав у карантині одразу шукати позитив. Як не на машині, то на велосипедах вирушав з дітьми на природу. «І хоч тепла, як такого, ще не було, хотілося більше часу провести з дітьми. Бо ж до цього днями був на роботі. Був час переосмислити й деякі речі. Ну, і звісно, поринув у навчання. Тоді у стоматологічному кабінеті, замість бормашини, запрацювала «телестудія». Пройшов онлайн-курси з підвищення кваліфікації і низку навчальних, аби бути в курсі сучасних технологій», - розповідає лікар-стоматолог.
У «Міладент» двері й досі на замку
З послабленням карантину наприкінці травня роботу стоматологічних кабінетів відновили, проте у «Міладент» двері й досі на замку. Це з метою безпеки, ділиться лікар-стоматолог. Саме так регулюють кількість відвідувачів, аби вони не скупчувалися на рецепції. Приміщення ж невелике.
Прийом здійснюється винятково за попереднім записом. А у разі гострих станів фахівець знаходить можливість надати людям й невідкладну допомогу. Під час запису і в день прийому опитують їх про стан здоров'я, чи немає симптомів коронавірусу, чи не було контактів з хворими. Якщо ж такі ознаки спостерігаються, або пацієнт контактував із хворими на Covid-19 протягом останніх 14 днів, розповідає дантист, надання планової допомоги відкладається.
Після кожного відвідувача – обов’язково перерва не менше 15 хвилин та дезінфекція поверхонь, крісла і обладнання. І звичайно, наскрізне провітрювання. Крім того, в приміщенні дезінфекційні заходи проводяться щодві години. «Максимум очищення, замочування, збільшили концентрацію деззасобів – й прибирання, прибирання і ще раз прибирання. Якщо порівняти з якимось торговим закладом, де стоять, такі собі, пшикалки, то тут ми просто заливаємо все, що дух перехоплює», - дещо жартома розповідає дантист.
Стоматологія завжди була фактором ризику, тому що тут і слина, і кров… Як захищалися раніше? “Шапочку – собі і пацієнту, рукавички – от і весь захист», – зауважує Юрій. Відтак під час карантину вимоги до засобів індивідуального захисту суттєво змінилися.
Лише останнім часом почав дещо простіше до цього ставиться. Але захисний щиток, каже, має бути обов’язково. Проте коли мова йде про серйозні хірургічні втручання, наприклад, оперування кіст, встановлення імплантів – вимоги до засобів захисту високі.
Кількість відвідувачів зменшилася на 20-30%
Якщо порівняти кількість відвідувачів до карантину і зараз, констатує лікар, потік пацієнтів не зменшився. Але за рахунок того, що між прийомами мають бути проміжки, за день, звісно, приймають меншу кількість людей. В середньому, на 20-30% менше, як до карантину. А загалом запис є вже на грудень. Але це про тих пацієнтів, що можуть почекати. У разі ж гострого болю – вирішується все в індивідуальному порядку.
Витрати на дезрозчини та засоби захисту зросли в рази, але на цінову політику не вплинули
Через карантин додаткових витрат додається і на дезрозчини, і на засоби захисту. А якщо ще врахувати їхнє суттєве подорожчання за час карантину. "Що не замовлення – рукавички дорожчають на 100 грн. за упаковку. Якщо до карантину за упаковку платив 200 грн, то зараз усіх 580. Ще й не просто їх знайти. Особливо у дефіциті ходові розміри. Маски також суттєво подорожчали", - додає лікар.
Незважаючи на здорожчання, деззасобів не шкодують, купують каністрами. «Після кожного пацієнта треба ж запшикати!” – зауважує пан Юрій. Обрахунків, як таких, у стоматклініці не проводили, скільки доведеться викласти на місяць за ці речі. Проте додають, що на цінову політику це вплинуло. Люди ж не винні.
У лікарні потрібен був стоматолог-хірург. І він, інтерн, одразу взявся за скальпель
Юрій Миронюк у стоматології – з 2009 року. Починав медичну практику як лікар-хірург. У 2015 році отримав ліцензію і почав суміщати роботу в лікарні з приватною практикою. Але не завжди вдавалося поєднувати, і у 2016-му розрахувався з лікарні і почав вести тільки приватний прийом.
Закінчив Харківський державний медичний університет у 2007 році. Інтернатуру проходив спочатку у Славуті, а останні 4 місяці - у Нетішині. Тут і вирішив залишитися. Після інтернатури надається перша відпустка. Але він її так і не використав. Завідувач стоматологічного відділення, побачивши його професійні навички, запропонував виходити на роботу. У Нетішині на той час не було хірурга-стоматолога. І Юрій Миронюк відважився з перших днів взятися за скальпель. «Мені завжди хотілося бути корисним людям. Загалом вабила хірургія. Але це дуже стресова робота. І я побачив себе саме у стоматології. Вибором задоволений. Не жалкую, що обрав саме цей фах. Щодня прагну навчитися чомусь новому», – ділиться дантист.
Чому діти не бояться рвати зуби у стоматолога Миронюка
Юрій Миколайович пригадує, що в дитинстві сміливо йшов до стоматолога, і всі маніпуляції проходили без сліз. Тож хоче, щоб і до нього не боялися йти маленькі пацієнти. Здебільшого йому вдається налагодити з ними контакт.
Він знає, коли пожартувати, а коли варто й похвалити. Або ж знайти позитив у візиті до дантиста. Для таких відвідувачів у нього є навіть заохочувальні грамоти. «За сміливість, героїзм та гарну поведінку у стоматологічному кабінеті» – після таких слів діти вже не бояться рвати зуби.
Чистити зуби набагато легше та приємніше, ніж терпіти біль
Стоматолог Юрій Миронюк радить нетішинцям, зокрема батькам, стежити за тим, щоб їхні діти не мали пломб і дірок. Для цього, каже, за зубами треба доглядати, починаючи з народження. Приводити дитину до стоматолога потрібно з шести місяців. «І не дивуйтеся, що вона має лише два зуби – її уже треба вести до стоматолога і він має сказати, що робити і як чистити зуби. Наші мами люблять давати дитині кашки й пюрешки вночі, коли вона плаче. То треба одразу й зуби чистити, бо ці каші і чаї з цукром, а від нього в роті кишить мікробами», – розмірковує фахівець.
Зазвичай батьки вважають, що молочні зуби не потрібно лікувати, бо їх потім замінять постійні. Але лікар застерігає, що під ними постійні зуби можуть зіпсуватися. Коли постійні зуби виростуть, уже має бути гігієна – з шести років. У дванадцять років дитину треба показати стоматологові, у чотирнадцять – зробити рентгенограму і в цьому ж віці видалити восьмі зуби дівчатам, а в шістнадцять – хлопцям. Бо ці зуби, каже, ми зараз не використовуємо. Вони не поміщаються в щелепі, тому ростуть криво й шкодять іншим зубам. "Зуби треба чистити хоча б два рази на день, а краще, звісно, після кожного прийому їжі. - підсумовує лікар. - А це набагато легше і приємніше, аніж терпіти біль".
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
