Після антилідерства в області за кількістю хворих на COVID-19 майже місяць у Нетішині панувало затишшя. Та вірус знову пішов "у наступ". Чи готова лікарня до нових викликів? Як вплинув карантин на роботу лікарні загалом та чи позначився на впровадженні реформи вторинної ланки? Про це в ексклюзивному інтерв’ю журналістам Нетішин.City розповіла медичний директор Нетішинської медико-санітарної частини Валентина Щукла.
Добре відпрацювала первинна ланка і лабораторний центр
Валентино Олександрівно, як впродовж місяця вдалося стримати коронавірус?
– Все це завдяки злагодженій роботі усіх ланок медичної допомоги, а також широкому пошуку контактних осіб. Власне, дуже добре відпрацювала первинна ланка і лабораторний центр. Саме вони докладали максимум зусиль на попередження вірусу серед контактних хворих.
У Центрі первинної медико-санітарної допомоги та медсанчастині створено три мобільні бригади для забору матеріалу на ПЛР-тест. Працюємо таким чином: сімейні лікарі виставляють підозру, амбулаторні хворі залишаються вдома на самоізоляції, а ті, що потребують госпіталізації, скеровуються до Хмельницької інфекційної лікарні. Паралельно направляється екстрене сповіщається в лабораторний центр, відпрацьовуються контактні особи і обстежуються.
До певного часу обстежували всіх контактних, саме тому виявили багато хворих на коронавірус або носіїв без симптомів. Згодом отримали заборону на обстеження контактних, і захворюваність різко зменшилася.
Медико-санітарна частина долучилась до цієї роботи саме на етапі обстеження. У нас активно працює дві мобільні бригади, які займаються забором біоматеріалу. На базі нашої лікарні клініко-діагностична лабораторія проводить ІФА-тестування.
Тим часом вірус в Україні не вщухає. Нові випадки реєструються й у Нетішині. Чи готова лікарня до нових викликів?
– Завдяки спільним зусиллям адміністрації, міської влади та волонтерів, яких я хочу особливо відзначити, ми забезпечені засобами індивідуального захисту і готові до чергової хвилі.
Ми розуміли, що в будь-який момент можемо потрапити на передову боротьби з COVID-19. За короткий відрізок часу, ми відновили систему подачі кисню в інфекційному відділенні, закупили новий апарат штучної вентиляції легень. Адже головна проблема хворих на коронавірус – це киснева недостатність. Одразу обміркували, яким чином будемо організовувати роботу інтенсивної терапії, адже ніхто не відміняє інсульти та інфаркти.
Проте в області відпрацьований план. Визначено заклади першого та другого рівнів госпіталізації коронавірусних хворих. У разі значного поширення інфекції, готові лікувати таких хворих і ми.
Насправді такі хворі потрапляють в різні лікувальні заклади, в тому числі вони були й у нас. Зокрема, хворі з пневмоніями. Ми їх обстежували і впродовж двох-трьох днів лікували. І лише коли діагноз підтверджувався ПЛР-тестуванням, транспортували до Хмельницького. У квітні було четверо таких хворих. У травні – двоє, але вони не довго перебували у нашому закладі. Ми транспортували їх до Хмельницької інфекційної лікарні.
На щастя, жоден з медиків не інфікувався. Бо ж, з одного боку, був страх, який змушував людину остерігатися, з іншого – наявність засобів захисту. Щиро дякую всім.
Планових хворих приймаємо тільки після ІФА-тестування
У якому режимі лікарня працює зараз? Чи приймаєте планових хворих?
– Сьогодні усіх хворих з пневмоніями і респіраторними захворюваннями розглядаємо як інфекційно небезпечних і працюємо з ними, як з потенційно небезпечними.
Як і раніше, приймаємо всіх хворих у невідкладному стані. Планових хворих приймаємо госпіталізуємо після ІФА-тестування. Обласні медзаклади приймають наших пацієнтів також лише після проведення вище зазначеного дослідження. Зауважу, що одні медустанови хочуть, щоб було виключно ПЛР-тестування, інших влаштовує ІФА-тестування, а є й такі, яким достатньо банального експрес-тесту. Тож алгоритми госпіталізації різні.
Реформа медичної галузі передбачає, що до лікаря вторинки пацієнт має потрапити через сімейного лікаря. Та коли пацієнт потребує негайної госпіталізації, викликається екстрена меддопомога, він доставляється в приймальне відділення і ми приймаємо його не залежно від того, уклав він декларацію з сімейним лікарем чи ні.
Чому потрібне направлення? Система фінансування охорони здоров’я побудована таким чином: гроші заклади спеціалізованої медичної допомоги будуть отримувати за фактично надані послуги. Тож кожен випадок має бути зареєстрований в електронній системі. Лікар первинки скеровує електронне направлення. Пацієнт звертається до лікаря вторинної ланки, який має надати допомогу і вчинити певні дії.
Закликаю мешканців міста свідомо до цього ставитися. З часом буде все таким чином: є направлення – пацієнт отримує допомогу безкоштовно, немає – зобов’язаний оплатити послугу сам.
У зв’язку з карантином значно зменшилася кількість пацієнтів
Як вплинув карантин на роботу лікарні загалом? Чи позначилося це на впровадженні медичної реформи вторинної ланки?
– Попри карантин з 1 квітня стартував другий етап реформи. Загалом ми задоволені, як розпочали цей процес. Нам вдалося укласти угоду з Національною службою здоров’я на 14 пакетів послуг. Це досить хороший результат. Отримали більше фінансування, ніж розмір медичної субвенції у попередні роки.
Звісно, карантин вніс свої корективи. Наразі лише за інфаркти та інсульти отримуємо кошти, як за проліковані випадки. За інших стаціонарних хворих, амбулаторну допомогу отримуємо кошти в межах медичної субвенції, тобто не враховується кількість пролікованих випадків і кількість звернень до лікарів на амбулаторному етапі.
У зв’язку з карантином значно зменшилася кількість пацієнтів, які звертаються як в поліклініку, так і в стаціонар. Стаціонар розрахований на 150 ліжок. Проте, станом на 3 липня, тут лежав 71 хворих. Така тенденція спостерігається практично постійно. У найбільш активний період карантину було до 40 пацієнтів. Люди боялися йти в лікарню. Зрештою, і ми закликали звертатися тільки за гострої потреби.
Так, минулого року ми пролікували понад 6000 пацієнтів, наразі за пів року мали 2200 хворих.
Як на мене, держава виконує своє зобов’язання перед медичними закладами. Все, що обіцяли, маємо. У зв’язку з карантином зменшилася кількість амбулаторних операцій, зокрема гістероскопій, цистоскопій, колоноскопій, гастро-дуоденоскопій, тож недоотримуємо кошти за цими напрямками. Натомість побільшало інсультів, маємо ту кількість пологів, яку прогнозували. За цими напрямками отримаємо достатньо коштів.
А чи виконала держава своє зобов’язання перед медиками, які працювали з хворими на коронавірус?
– Окрім 14 пакетів послуг, на які медзаклад уклав угоду з Національною службою здоров’я раніше, ми ще додатково уклали договір на роботу мобільної бригади – вона оплачується додатково, залежно від кількості відібраного біоматеріалу на дослідження. Тож отримали додатково кошти на цей напрямок. Вдалося, також, укласти угоду з Національною службою здоров’я за напрямком лікування пацієнтів в стаціонарі з коронавірусною інфекцією. Так, за квітень ми отримали понад 300 тисяч гривень. За ці кошти зможемо додатково закупити засоби індивідуального захисту, виплатити зарплату медикам.
Виконала свої обіцянки й міська влада. З міського бюджету виділили кошти на матеріальну допомогу медперсоналу, який безпосередньо брав участь у наданні допомоги хворим коронавірусом. Це і мобільні бригади, бригади екстреної меддопомоги, які доставляли хворих в стаціонар, і ті, хто брав участь у дезінфекції санітарного транспорту тощо. За квітень ці виплати вже отримали, думаю, будуть і за травень.
Пацієнти, які приходять в лікарню, нарікають, що їх дуже ретельно перевіряють. А медиків, мовляв, пускають без будь-якого контролю. Чи дійсно це так?
– Медперсонал, який працює в поліклініці, на роботу заходить іншим входом, де обов’язково здійснюється контроль температури, обробляють руки антисептиком. Наявність маски також є обов’язковою. Тому немає необхідності контролювати тих медиків, які працюють впродовж дня на території медзакладу. Окрім того, всі медичні працівники, які мають навіть мінімальні симптоми ГРВІ, зобов’язані повідомити про це керівників відділення, старшу медсестру. В жодному разі хворий на роботі в такому стані не з’являється.
У Нетішині відкриють ПЛР-лабораторію
Вже майже місяць у місті проводять ІФА-тестування. Скільки досліджень вже виконано і які результати?
– Спершу нагадаємо, що за допомогою ІФА-тестування визначають наявність імуноглобулінів: наявність у сироватці крові імуноглобуліну М – вказує на те, що йде гострий процес захворювання, а імуноглобуліну G – що людина перехворіла або зустрілася з вірусом і у неї виробилися антитіла. Станом на 3 липня, Нетішинською клініко-діагностичною лабораторією проведено 459 досліджень.
Тест-системи для визначення антитіл придбали за спецкошти закладу та частково за кошти місцевого бюджету. Наразі потребуємо додаткової закупівлі. Планується проведення ІФА-тестування працівників дошкільних закладів, які найближчим часом мають повернутись до роботи.
Наскільки ефективним, на вашу думку, є ІФА-тестування?
– 100% результату не дає жодне дослідження. ПЛР-тестування також може бути хибним – як позитивний, так і негативний результат. Важливо, щоб імунна система активно відреагувала на вироблення антитіл. Через різні обставини спостерігається таке, що імуноглобуліни можуть бути негативними. Наприклад, якщо дослідження проводиться у той період, коли імуноглобулін М вже не виробляється, а G – ще не достатньо, щоб зафіксувати.
У травні з міського бюджету виділили два мільйони гривень на придбання і облаштування ПЛР-лабораторії у Нетішині. Коли відкриється лабораторія і чи готовий медперсонал до проведення таких досліджень?
– У приміщенні майбутньої ПЛР-лабораторії тривають ремонтні роботи. Лабораторія має відкритись у вересні на другому поверсі інфекційного відділення. Попередньо у нас погоджений план з Держпродспоживслужбою. Вже здійснено закупівлю обладнання. Чекаємо на його поставку після завершення ремонту. З постачальником підтримуємо постійний зв’язок і узгоджуємо всі нюанси щодо розміщення освітлення, електропостачання, водовідведення та водопостачання.
Наразі ми вже визначилися, хто буде займатися цією справою і персонал обов’язково має пройти навчання.
В околицях таких лабораторій поки що немає. Є в обласних центрах – в Рівному та Хмельницькому. Одне таке дослідження в приватній лабораторії коштує 1500 гривень.
Валентино Олександрівно, чому навчив карантин медиків, зрештою вас?
– Карантин змусив нашу державу переглянути питання медицини і оцінити нашу працю. Загалом медики постійно працюють в зоні ризику, щодня зіштовхуються з різними інфекційними агентами. І не лише працівники інфекційного стаціонару. Кожен пацієнт потенційно небезпечний і ми не знаємо, чи у нього гепатит, чи ВІЛ, зрештою про це й сам пацієнт може не знати. Тож завжди знаходимося в зоні ризику. На це свідомо йшли, обираючи професію медика. Хтось більше, хтось менше усвідомлював це.
Велика кількість хворих на коронавірус медиків, летальних випадків, змусила по-іншому ставитись до засобів індивідуального захисту. Ми переосмислили, що нам треба берегтися. Що життя - це велика цінність.
