Два роки і сім місяців рідні чекали на диво. Щодня жили між надією і болем, вірили, що Сергій Курган повернеться додому живим. На жаль, сталося інакше. Після довгих місяців невідомості Захисник України повернувся до рідного Нетішина на щиті.
10 липня Нетішинська громада провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього воїна Сергія Кургана, позивний Анубіс. На площі міста зібралися рідні, друзі, побратими, представники влади, священнослужителі та небайдужі жителі, щоб віддати останню шану людині, яка без вагань стала на захист України.
У руках містян – синьо-жовті прапори та квіти. На обличчях – біль, смуток і вдячність... У тиші, яку порушували лише молитва та військові почесті, Нетішин прощався зі своїм Героєм.
Чин похорону звершили у соборі Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла.
Сергій Курган народився 16 жовтня 1984 року в Прип'яті. Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції його родина переїхала до Нетішина. Тут він навчався у школі №2, а після дев'ятого класу опанував фах зварювальника в професійному училищі Миколаєва.
Працював на підприємствах Миколаєва, згодом – за кордоном. Жив в Угорщині. Та коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Сергій не залишився осторонь. І вже 3 березня повернувся в Україну. Вступив до добровольчого формування територіальної громади Нетішина, а в липні добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України.
Військову підготовку проходив у Великій Британії, після чого продовжив навчання в Україні. Служив у Президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького, а згодом – в одному з окремих батальйонів спеціального призначення. З квітня 2023 року виконував бойові завдання на Донеччині.
7 грудня 2023 року поблизу Іванівського Бахмутського району гранатометник Сергій Курган загинув під час виконання бойового завдання. Йому було лише 39 років...
Відтоді воїн вважався зниклим безвісти. Родина жила очікуванням, сподіваючись на добру звістку. Про страшні обставини загибелі сестра Сергія Юлія дізналася лише у червні 2025 року від побратима, який повернувся з російського полону. Згодом, у березні 2026 року, ще один звільнений військовий підтвердив його слова.
Як стало відомо, російські окупанти увірвалися до підвалу, де перебувало п'ятеро українських захисників. Трьох вони взяли в полон, а Сергія Кургана та ще одного воїна розстріляли. Навіть перед лицем смерті українські бійці залишилися незламними, мужньо дивлячись ворогу в очі.
Рідні згадують Сергія як щирого, працьовитого, доброзичливого й безвідмовного чоловіка, який завжди був готовий підтримати інших. Саме таким він назавжди залишиться у пам'яті тих, хто його знав.
У скорботі залишилися сестра Юлія, швагро Олег, племінники Уляна та Микита, бабуся Раїса, рідні, друзі та побратими.
Сергій Курган повернувся до рідного міста на щиті. Його життя обірвала війна, але його мужність, відданість Україні та жертовність назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму.
Щирі співчуття рідним і близьким полеглого Захисника.
Вічна пам'ять Герою. Вічна слава Захиснику України.
