Коханню не завадить навіть карантин. Так вважають Оля та Володимир Назаренки. Закохані вирішили не переносити дату весілля через карантин, а побратися 30 квітня, як і планували. Лише замість традиційного дрес-коду молодята одягнули джинси, кросівки та креативні футболки з написами «наречений» та «наречена», а на додачу, як і годиться на карантині, - маски й рукавички.
У Нетішині через карантин жодна пара не відмінила одруження
Загалом за час карантину у Нетішині зареєстрували 16 шлюбів. Про це Нетішин. City повідомив Віталій Бойко, директор Нетішинського міського відділу ДРАЦСу. Через карантин жодна пара не перенесла дату створення сім’ї. Молодят навіть не зупинили необхідні умови реєстрації шлюбу на карантині – наявність масок, рукавичок та відсутність гостей. У цей період не було зареєстрованого й жодного розлучення.
Від «лайка» в інтернеті до міцної сім’ї
Ольга Довгушко, вихователь-методист ЗДО №5 «Теремок» та водій-далекобійник Володимир Назаренко ще взимку подали заяву до ДРАЦСу. І одразу домовились, хай там що －дату переносити не будуть. Навіть, коли почули про карантин, － вирішили обіцянки дотриматися.
Історія їхнього кохання розпочалася з «лайка» в інтернеті.
Володимир родом з Черкащини, тож пропозицію зробив у Каневі, просто на схилах зимового Дніпра.
- Ніколи не забуду －безкрайній Дніпро і навколо ні душі... Це було дуже романтично», - розповідає нетішинка.
До вибору дати закохані підійшли виважено.
- Дуже хотіли, щоб це був якийсь особливий день. Дуже любимо весну. Тому вирішили, що день, коли все зеленіє, дерева, наче наречені, вкриваються білим цвітом, розквітає бузок, а повітря наповнюється весняними ароматами －найкращий! Тому обрали 30 квітня. До того ж, наступний день - завжди вихідний і ми щоразу зможемо відзначати річницю на природі, - пояснює Ольга.
Крім того, улюблені квіти нареченої - тюльпани. Вона мріяла, що саме їх коханий подарує їй на весілля. Проте через карантин він не зміг купити їх в місті. Натомість обіцяв дарувати на кожну річницю.
Для весілля обрали незвичний дрес-код – футболки з написами «наречений» та «наречена»
- Ми не планували дуже пишне святкування, але хотіли, щоб наше одруження було нетиповим. Я довго не могла вибрати зачіску, сукню. Зрештою, так їх і не вибрала, - каже нетішинка.
Не могли визначитись і з місцем святкування. Все здавалось якимось банальним... Коли зрозуміли, що через карантин доведеться плани змінити, то сприйняли це не як проблему, а як реальний шанс зробити одруження незвичайним, особливим... І що важливо - не ”для людей”, а тільки для себе.
Якщо вже весілля «для себе» то й одяг має бути зручним. А що може бути зручнішим за футболки, джинси та кросівки? Усі “весільні” вбрання довелось купувати дистанційно.
Зачіска? Ольга вирішила, що носити у важливий для себе день пів сотні шпильок у волоссі (тим більше, що такий досвід уже мала), не надто зручно, тому залишила все, як придумала природа. Тим більше, що волосся у неї – розкішне!
Проте, дівчата мріють про казку, а тут…
- Ми обоє одружувалися вдруге. – і тут не бачить проблеми Ольга. - Маємо досвід помпезних весіль і, повірте, незручне пишне плаття, 200 гостей, з половиною яких довелося б познайомитись на власному весіллі, нерви, виснажливе застілля, все за планом тамади, не зрівняється із можливістю бути собою....
…Церемонія проходила, як того вимагала епідеміологічна обстановка. Всі у масках: молодята, фотограф та працівники ДРАЦСу.
- Більше не було нікого, бо ми дуже відповідально ставимося до карантинних заходів. З батьками, які в інших населених пунктах на самоізоляції, не бачились з березня. Усі погодились, що зараз важливіше －здоров'я, а відсвяткувати можна будь-коли. Вітання приймали в телефонному та онлайн-режимах», - розповідають новоспечені Назаренки..
Справжнім святом стала фотосесія
- Ніколи не забуду, як ми завмерли, коли просто під час чергового фото над нами пролетіла пара лебедів.... Хочеться вірити, що це гарний знак, - розповідає молода дружина.
Свято відзначили вдома, разом з дітьми. Їх на двох у Назаренків – четверо (Володимирові проживають у Черкаській області). Разом спекли торт, разом приготували святковий обід. Діти навіть влаштували весільні конкурси.
30 квітня, але вже через рік, Назаренки планують повінчатися. І плаття буде не біле, а - вишите власноруч, і сорочка на чоловікові - вишита дружиною з любов’ю.
- Мріємо, щоб у цей, значно урочистіший, ніж реєстрація в ДРАЦСі, день, поряд були усі, кого ми дуже любимо і Боже благословіння, - діляться потаємним.
- Ну і нарешті – тюльпани, - додає Ольга.
