12 жовтня Нетішинська громада провела в останню дорогу 55-річного старшого солдата Національної гвардії України Василя Гурського. Військовослужбовець помер 11 жовтня внаслідок інсульту. До свого 56-го дня народження він не дожив лише шість днів.

У понеділок, 12 жовтня, Нетішин схилив голови у скорботі. Рідні, близькі, побратими та жителі громади прощалися із захисником України Василем Гурським, життя якого передчасно обірвалося на 56-му році.

Громадське прощання з військовослужбовцем відбулося біля будинку №1 на провулку Миру, де проживав захисник.

Василь Гурський народився 17 жовтня 1970 року в селі Нараївка на Славутчині. Зростав разом із сестрою Галиною та братом Володимиром. Його батьки вже відійшли у вічність.

Навчався у школі рідного села. Згодом здобув професію водія у Гамарні, що нині є частиною міста Полонного. Після навчання два роки проходив строкову службу в армії.

Трудовий шлях Василя Гурського був пов'язаний із різними підприємствами. Працював на Хмельницькій АЕС, водієм на міському підприємстві «Інтеграл». Сім років трудився за кордоном. У 2014 році повернувся в Україну та зайнявся підприємницькою діяльністю у сфері перевезень.

У 1993 році Василь одружився. Разом із дружиною Оксаною вони виховали двох доньок — Юлію та Ірину.

Рідні згадують його як доброго, чуйного та відповідального чоловіка, турботливого батька, надійну опору для сім'ї. Він завжди відгукувався на прохання про допомогу, не залишався байдужим до чужих труднощів і робив усе можливе, аби підтримати тих, хто цього потребував.

Із початком війни Василь Гурський активно долучався до допомоги українським військовим. Доправляв необхідні речі на схід України, брав участь у територіальній обороні.

20 лютого 2026 року його призвали до лав Національної гвардії України.

Старший солдат Василь Гурський проходив військову службу на посаді старшого механіка-водія батальйону оперативного призначення військової частини 3043.

На жаль, 11 жовтня 2026 року життя захисника обірвалося. Він помер від інсульту в Славутській міській лікарні. Йому було лише 55 років. За шість днів, 17 жовтня, Василь Гурський мав відзначити своє 56-річчя.

12 жовтня Нетішинська громада віддала останню шану військовослужбовцю.

Після громадського прощання у Нетішині траурний кортеж вирушив до церкви святого архистратига Михаїла в селі Улашанівка Шепетівського району, де відбувся чин похорону. Поховали захисника на місцевому кладовищі.

Смерть Василя Гурського стала тяжкою втратою для його дружини, доньок, сестри, брата та всієї родиини, друзів і побратимів.

У пам'яті тих, хто його знав, він назавжди залишиться щирою, працьовитою та небайдужою людиною, люблячим чоловіком і батьком, який у складний для України час став до лав її захисників.

Щирі співчуття родині та близьким Василя Гурського.

Світла пам'ять воїну. Вічна шана захиснику України!