Сьогодні, 5 січня, віряни святкують Водохресний Святвечір (Надвечір'я Богоявлення або Голодна кутя). Дата свята змінилася після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар.
Водохресний Святвечір — святковий вечір, який завжди припадає на 5 січня, тобто напередодні великого церковного свята Богоявлення Господнього (Водохреща). В цей час починають проводити обряди, які пов'язані із освяченням води.
В народі Водохресний Святвечір отримав назву "Голодна кутя". А все тому, що святковий стіл повинен бути пісним, а ще цього дня закінчувалися всі застілля й гучні розваги.
Водохресний Святвечір: що він означає
Назва "Святвечір" у церкві пов'язана з традицією ставити на святковий стіл кутю або сочиво. Страву обов'язково готують із пшениці або рису, додають родзинки та інші сухофрукти. Також обов'язковими атрибутами вважаються перетертий мак і запашний мед.
5 січня — пісний день. Тому до вечора дозволяється лише пити воду. Після святкової вечері, яка також складається лише з пісних страв, продовжують поститися, поки в церкві не освятять воду.
Віряни обов'язково йдуть на святкову ранкову літургію, а коли повертаються, починають займатися прибиранням в оселі, приготуванням страв. Ввечері знову йдуть до храму на вечірнє богослужіння, після якого господар дому окроплює освяченою водою всі кімнати, дає кожному членові родини випити ковток рідини і запрошує всіх до столу.
Традиції та обряди
В народі Водохресний Святвечір вважали розгулом нечистої сили. Існувала думка, що вона найбільш небезпечна для людей у певний час доби, а саме від опівночі до 3 години ночі. Ці години ще навіть називали "диявольськими".
Для вірян цей день — день суворого покаяння та посту. Вони готують людей до світлого та важливого свята — Хрещення Господнього, яке святкується з особливою урочистістю. В церкві проводять одразу два обряди, які пов'язані з освяченням води:
- напередодні Хрещення Господнього (тобто на Водохресний Святвечір) — всередині храму;
- в день самого Хрещення Господнього — на річці, озері чи іншому джерелі.
Здавна вірили, що водохресна вода допомагає очиститися від хвороб і гріхів, дає благословення Господнє. Цікаво, що наші предки наділяли особливою силою й сніг, зібраний напередодні Водохреща. Ним умивалися, а потім довго зберігали та використовували для різних господарських потреб. Дівчата обтирали обличчя талим снігом, щоб залишатися молодими і гарними весь рік.
Перед Водохресним Святвечором господар будинку малював крейдою хрест на дверях. Це береже оселю від нечистої сили.
Страви на Водохресний Святвечір
Традиційно на столі повинні бути лише пісні страви:
- Голодна кутя — головна страва на святковому столі, готується з пшениці, перетертого маку, родзинок, меду. Додавати масло заборонено.
- Пісний борщ — традиційна українська страва, яка готується цього дня без м'яса.
- Запечена риба — найкраще готувати її на грилі чи в духовці. Можна додати гарнір з овочів.
- Пісні пироги — начинка може бути різною (від картоплі до яблук).
- Компот із сухофруктів — також його називають узваром. Найчастіше використовують сушені груші, яблука, чорнослив та курагу.
Що не можна робити 5 січня
- Заборонялося їсти м'ясні та молочні продукти, вживати спиртні напої та влаштовувати гучні гуляння.
- Напередодні Водохреща не можна нічого прати, адже це може осквернити воду.
- У Хрещенський Святвечір заборонялося сваритися з рідними та близькими;
- Щоб не провести увесь рік в сльозах, не можна плакати у Святвечір.
Народні прикмети на 5 січня
- Йде сніг на Водохресний Святвечір — буде хороший врожай зернових.
- Небо вночі тьмяне, зірок не видно — восени буде мало грибів.
- На небі яскраві зірки — будуть добре плодитися ягнята.
- Багато снігу на деревах — до хорошого урожаю меду та плодів.
- Йде сніг вранці — буде багато хліба та гречки.
