Нетішинська громада знову схилила голови у скорботі. 19 червня жителі міста провели в останню земну дорогу свого земляка, 27-річного молодшого лейтенанта поліції, бійця полку «Луганськ» ОШБ НПУ «Лють» Миколу РИЖИКА (позивний Лис), який загинув 16 червня під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Микола Рижик народився 8 грудня 1998 року в Нетішині. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у загальноосвітній школі №4, а після її закінчення здобув фах ландшафтного дизайнера у Рівненському фаховому коледжі.
Доля рано випробувала його на міцність — у молодому віці він втратив батьків. Та, попри важкі життєві обставини, зумів зберегти найкращі людські якості, які вони прищепили своєму синові: порядність, доброту, щирість і силу духу.
Після завершення навчання певний час працював за кордоном, а згодом повернувся до рідного міста. Тут розпочав службу в поліції охорони, обравши шлях служіння людям і державі.З початком повномасштабної війни не залишився осторонь боротьби за майбутнє України. У 2023 році Микола доєднався до лав штурмової бригади Нацполіції «Лють», обравши для себе шлях воїна у найважчий для країни час.
У складі підрозділу виконував бойові завдання на Краматорському напрямку, мужньо захищаючи українську землю від російських окупантів.
За його плечима — важкі бої за Курдюмівку, Майорськ, Часів Яр, Григорівку, Калинівку. У 2024 році обороняв Залізне, Південне, Торецьк і до останнього боронив Костянтинівку.
Як розповіли в Департаменті карного розшуку Національної поліції України, Микола був воїном, який постійно вдосконалював свої навички, щоб бути максимально корисним на фронті. Він розпочинав свій шлях у розрахунку АГС-17, згодом нищив окупантів зі 120-мм міномета, а нещодавно опанував один із найскладніших напрямків — став вправним оператором ударного дрона «Перун».
27-річний Микола Рижик поліг у бою, під час чергового ворожого обстрілу на Костянтинівському напрямку.
За віддану службу та особисту мужність був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», нагрудним знаком «Учасник бойових дій», відзнакою «За службу державі» та медаллю «За оборону міста Торецька».
19 червня з державними прапорами та квітами, зі сльозами на очах і невимовним болем у серці нетішинці зустрічали Героя, який повернувся додому на щиті. Сотні людей прийшли віддати останню шану Захиснику. Панахиду за загиблим воїном відслужили священники храмів Православної церкви України.
Зі скорботною промовою до громади звернувся отець Василь, настоятель Свято-Дмитрівського храму. і висловив міський голова Олександр Супрунюк.
Від імені громади співчуття родині та слова вдячності за подвиг Миколи Рижика, який віддав найдорожче — власне життя за свободу, незалежність і мирне майбутнє України, висловив заступник міського голови Василь Мисько.
На знак найвищої шани труну Героя огорнули Державним Прапором України.
У глибокій скорботі за Миколою залишилися брат Андрій, двоюрідні брати Роман, Олександр та Ілля, двоюрідні сестри Надія, Анна, Наталія, Юлія, Тетяна, Ольга та Надія, рідні, друзі та побратими.
У пам’яті тих, хто його знав, Микола назавжди залишиться доброю, щирою та світлою людиною. Він умів підтримати, допомогти, знайти потрібне слово. Любив життя, захоплювався автомобілями та технікою, цінував дружбу і щиро радів кожному дню.
Поховали воїна у с. М’якоти Шепетівського району.
Світла пам’ять і вічна слава Герою.
