Жорстока війна забрала життя ще одного Героя, який мужньо боровся за незалежність України. У середу, 19 листопада, на щиті назавжди додому повернувся солдат Богдан Рижик з Нетішинської громади.
Богдан Рижик народився в Острозі. Дитинство провів у селі Михайлівка, що на Острожчині, а згодом переїхала до Нетішина. Богдан закінчив 9 класів у Нетішинській загальноосвітній школі №4 (нині гімназія "Енергія"). У місцевому професійному ліцеї здобув професію електрозварника.
Його трудовий шлях був пов’язаний із комунальним підприємством «Житлово-комунальне об'єднання», де працював сантехніком і муляром. Тривалий час їздив на заробітки як за кордон, так і в різні регіони України.
Попри те, що сімейне життя не склалося, Богдан залишався турботливим батьком. Постійно спілкувався зі своїми дітьми — сином Станіславом та донечкою Ангеліною, підтримував їх і допомагав.
19 грудня 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.
Отримавши повістку, він без вагань став до виконання свого військового обов’язку.
Служив стрільцем механізованого батальйону та мав позивний Бадас.
13 листопада 2024 року Богдан Рижик загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. Йому було лише 37 років…
У Героя залишилася мама Антоніна, батько Володимир, син Станіслав та донька Ангеліна, брат Руслан з сім’єю, бабуся Матильда.
19 листопада у чорному смутку схилила голову вся Нетішинська громада. Віддати шану Герою та розділити з рідними біль від важкої непоправної втрати на площу перед будівлею виконкому прийшли представники влади, Хмельницької АЕС, духовенство, бойові побратими, друзі та знайомі. Велелюдним було прощання й біля будинку Героя, що на вулиці Набережній.
Священники храмів Православної церкви України та греко-католицької церкви спільно піднесли заупокійні молитви за душу загиблого воїна, яка, щиро віримо, буде у Царстві Небесному, де праведні спочивають. Адже немає більшої любові у світі, як віддати життя своє заради ближніх.
З прощальною промовою до скорботної родини та громади звернувся отець Іван. Співчуття рідним полеглого Героя висловилив перший заступник міського голови Денис Захарків.
Відспівали воїна у Соборі Св. Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла ПЦУ. Поховали з усіма військовими почестями на міському кладовищі.
У серцях рідних та всіх, хто знав Богдана Рижика, він назавжди залишиться щирою, працьовитою та порядною людиною, товариським і завжди готовим допомогти.
Боляче й несправедливо, що такі молоді, сильні й мужні сини України гинуть у цій війні. Вони могли б ще багато зробити для своїх родин, громади та держави.
Богдан до останнього подиху боронив рідну землю, захищаючи суверенітет України, рідних, друзів — кожного з нас. Тепер він, як небесний охоронець, стоятиме на варті України з висоти.
Нехай світла пам'ять про Героя буде вічною, а добрий спомин — сильнішим за смерть.
Слава Герою!
