Нещадний ворог забирає життя кращих синів України. І кожна трагічна вісточка про них пронизує наші душі пекучим болем. З тугою в серці Нетішинська громада зустріла чергову страшну звістку... Янголом неба став 25-річний нетішинець Віктор Гірич. Захисник загинув 4 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
9 липня у Нетішині попрощалися з військовослужбовцем Віктором Гіричем, який у розквіті молодих літ, виборюючи волю та мирне майбутнє для нас та прийдешніх поколінь, віддав життя за Україну.
Віктор Гірич народився у 1999 році. Навчався у загальноосвітній школі №3. У Нетішинському професійному ліцеї здобув фах автослюсаря. З жовтня 2017 року працював монтером колій на дільниці залізничного транспорту транспортного цеху Хмельницької АЕС.
У квітні 2019 року Віктора Гірича призвали на строкову військову службу. У 2020 році він підписав контракт зі Збройними силами України. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Віктор пішов воювати.
На війні він був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького батальйону військової частини А0693. Останній бій військовослужбовець прийняв у населеному пункті Спірне Бахмутського району на Донеччині. Свічка життя воїна згасла 4 липня...
Віктор Гірич був хорошим сином, найкращим братом, гідним нащадком своєї нації і вірним військовій присязі.
У воїна залишились мама Алла, батько Дмитро, старший брат Вадим, також військовослужбовець.
Невимовним болем, щемливим прощанням, надлюдським голосінням Нетішинська громада провела в останню земну дорогу 25-річного воїна Віктора Гірича.
На площу перед адмінбудівлею виконкому прийшла родина, священники різних конфесій, військовослужбовці, друзі, однокласники, побратими... Сотні містян на колінах, з квітами та державною символікою віддали шану Герою. Багатолюдним було прощання й біля рідної домівки воїна, де пройшли його дитячі та шкільні роки.
За його душу піднеслася спільна молитва. Панахиду за загиблим воїном відслужили священники Православної церкви України та Римсько-католицької церкви.
Щирі слова вдячності та співчуття родині висловили Павло Федірчук, настоятель храму Матері Божої Ченстоховської Римсько-католицької церкви та міський голова Олександр Супрунюк.
Відспівали захисника у Соборі Св. Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
Поховали полеглого бійця з усіма військовими почестями на міському цвинтарі.
Крик душі й відчаю наповнює наші серця, коли такі молоді хлопці кладуть свої душі та тіла за вільну, соборну і незалежну Україну. Йому б ще жити й жити, кохати, продовжувати рід.
Відтепер йому назавжди 25...
Низький уклін та щирі співчуття батькам, які виховали справжнього патріота. Та хіба можна підібрати слова, якими можна було б втамувати пекучий біль та загоїти рани в їхній душі?..
Не маємо права забути, якою дорогою ціною дається нам воля.
Вічна пам’ять та слава Герою!
