Війна продовжує приносити нестепний біль у нашу громаду. Вона відбирає життя у мужніх воїнів, які боронять країну. 8 травня нетішинці стали навколішки перед жалобним кортежем, щоб гідно віддати шану Герою Олександру Ровенчуку. 38-річний прикордонник героїчно загинув 5 травня на Харківщині. Військовослужбовцю посмертно присвоїли звання полковника.
Олександр Ровенчук народився 3 липня 1985 року у Нетішині. Після закінчення місцевої школи навчався у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Впродовж багатьох років проходив службу в різних підрозділах охорони кордону Мукачівського прикордонного загону. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення, в числі перших підрозділів вибув у зону проведення бойових дій. Він був комендантом першої прикордонної комендатури швидкого реагування першого прикордонного загону Державної прикордонної служби. Пройшов Бахмут, Часів Яр, інші гарячі точки російсько-української війни.
Загинув 5 травня поблизу населеного пункту Вовчанськ, що на Харківщині.
У Донецькому прикордонному загоні розповідають, що Олександр Ровенчук був Прикордонником та Офіцером з великої літери. Його шанувало командування й обожнювали підлеглі. До всіх ставився завжди з повагою – чи то солдат, чи то офіцер. Був взірцем для своїх підлеглих, колег та друзів у виконанні службових обов’язків, вірності Україні та військовій присязі.
Чесний, порядний, добрий, світлий, ввічливий, постійно був разом з особовим складом і готовим за першим покликом прийти на допомогу, мав прекрасне почуття гумору, високе почуття справедливості – так про Олександра Ровенчука відгукуються його побратими.
Але найголовнішим у житті для нього була родина. Тепер без чоловіка та батька залишилися дружина і двоє неповнолітніх синів. Загибель Олександра стала непоправною втратою для його батьків та старшого брата, підполковника прикордонної служби.
8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, бойового офіцера провели в останню земну дорогу.
Церемонія прощання розпочалася біля рідного будинку, де пройшли дитячі та юнацькі роки воїна. Після цього жалобна хода рушила до центральної площі міста. Віддати шану Герою та підтримати рідних прийшло духівництво, представники влади, близькі, друзі, колеги, знайомі. Приїхали попрощатись з Олександром і його побратими.
Панахиду за загиблим воїном відслужили священники храмів Православної церкви України та римо-католицької церкви на чолі з архімандритом Владиславом (Федотовим), настоятелем Собору Святого Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
З прощальною промовою до громади звернувся капелан Національної академії Державної прикордонної служби Діонісій Ткаченко.
Щирі слова вдячності та співчуття рідним від імені громади висловив міський голова Олександр Супрунюк.
Відспівали воїна у Соборі Святого Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
Поховали Героя на міському цвинтарі.
Наказом голови державної прикордонної служби України від 7 травня 2024 року №778 підполковнику Олександру Ровенчуку присвоєно чергове військове звання - полковник (посмертно).
Ця жахлива втрата молодої людини, справжнього патріота, люблячого сина, турботливого чоловіка та батька, надійного побратима глибоким болем обізвалася у серцях усіх, хто знав і не був знайомий із Олександром. В скорботі ми вкотре усвідомлюємо страшні реалії війни, яка забирає цвіт нації.
Вічна слава і шана Герою!
Немає у світі сили, яка б могла затамувати невгамовний біль рідних. Щирі вам співчуття...
