Сьогодні важко уявити сучасний світ без інтернету. Всесвітня павутина заполонила мало не всі сфери нашого життя.
В інтернеті можна реалізувати базові потреби, придбати все необхідне: продукти харчування, одяг, ліки, побутові товари, оплатити комунальні послуги, замовити їжу із закладів громадського харчування, знайти та орендувати приміщення. Водночас така онлайн-активність призвела до зростання шахрайства в інтернеті.
З початку 2024 року слідчі та дізнавачі Шепетівського райуправління поліції внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 повідомлень про шахрайства у Нетішині. Цьогоріч по 5 злочинах зловмисникам оголошено підозри.
Існує багато сценаріїв, за якими шахраї заманюють жертв до своєї пастки. Начальник відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського райуправління поліції, підполковник поліції Андрій Сергійович Кондратюк розповів про найпопулярніші з них, аби наші читачі могли захистити себе та рідних від зловмисників та зберегти свої заощадження.
"Лідер" серед афер, від яких потерпають нетішинці, – шахрайство з авансовим платежем/передплатою
Шахраї просять у вас передоплату за товар. Мотивують це тим, що їм потрібні гарантії, що ви його придбаєте після бронювання покупки. Або ж пояснюють, що передоплата йде на оплату послуг доставки у випадку, якщо ви не заберете посилку з поштового відділення і її доведеться пересилати назад. Шахраї таким чином збирають кругленькі суми з багатьох покупців і швидко зникають, регулярно змінюючи назву своїх «магазинів», видаляючи сторінки у соцмережах та сайти, щоб уникнути покарання.
У таких ситуаціях вас має насторожити ціна товару, яка значно нижча від інших подібних пропозицій. Таким чином шахраї заманюють вас у пастку.
Шахрайство з переплатою
Також шахраї дуже часто вдають із себе покупців і роблять своєю мішенню споживачів, що продають товар або послугу.
«Покупець» відправляє продавцю підроблену платіжну квитанцію, як правило, ідентичну квитанції добре відомого банку, на більшу суму, ніж заздалегідь узгоджено. Потім шахрай пояснює, чому виникла переплата (причини можуть бути вигадані різні), і просить продавця повернути зайві кошти. Таким чином продавець повертає власні кошти, але не одразу це розуміє. Тож, продаючи товар, не довіряйте лише надісланим квитанціям, а й перевіряйте надходження коштів на рахунок.
Також часто псевдопокупець запевняє, що оплатить товар і скидає посилання, де необхідно ввести дані банківського рахунку. Посилання виявляється фішинговим, а довірливий продавець, зазначивши там свої персональні дані, в результаті втрачає усі кошти з банківської картки.
Актуальним є шахрайство з отриманням фінансової допомоги
У цьому випадку також "спрацьовує" фішингове (фіктивне) посилання на шахрайський сайт.
На сторінці сайту вам пропонують отримати допомогу й для цього необхідно зазначити дані картки. На жаль, довірливі громадяни у надії отримати фінансову поміч, втрачають власні заощадження.
Шахрайство з орендою житла
Ця шахрайська схема також дуже актуальна для нашого міста. Шахраї використовують дошки безкоштовних оголошень для полювання на тих, хто хоче винайняти житло. Шахрайство з орендою майна, як правило, має два сценарії.
1. Орендарі шукають будинок або квартиру, що здається в оренду, і потрапляють на гачок «псевдовласника». Жертви знаходять квартири в чудовому районі за дуже вигідною ціною і зв’язуються з власником. «Власник» погоджується здати квартиру за умови, якщо покупець перерахує кошти для сплати гарантійного внеску або застави, тощо. Жертви надсилають гроші, а потім «власник» безслідно зникає, прихопивши гроші.
2. Інший варіант шахрайства, коли вам і справді здають в оренду помешкання, але не своє, а теж взяте в оренду, наприклад, на добу. При цьому з вас беруть кошти за два місяці проживання — перший та останній. Ви навіть не встигаєте заселитися, як з’являється справжній власник квартири і вимагає від вас пояснень. Тож уважно перевіряйте документи як на саме житло, так і документи орендодавця.
"Дзвінок з банку"
Наостанок нагадаю про схему «дзвінок з банку». Афера хоч і не нова, втім найбільш дієва. Шахраї представляються працівниками банків та пропонують виконати фінансові операції з їхньою допомогою. В результаті потерпілі втрачають усі кошти з картки.
Днями до нас звернулась жінка та повідомила, що напередодні до неї зателефонував невідомий, представився банкіром та під приводом підняття кредитного ліміту випитав таємну фінансову інформацію. Потерпіла виконала його вказівки, після чого з її рахунку зникло 10 тисяч гривень.
Ми закликаємо громадян за жодних обставин не повідомляти персональні дані своїх банківських карток. Якщо вам телефонують невідомі та представляються працівниками банків — одразу кладіть слухавку. Усі фінансові питання найкраще вирішувати особисто у відділенні банку. Так ви заощадите час та збережете власні кошти.
