Нетішин знову у жалобі. Сьогодні, 13 січня, нетішинці провели в останню дорогу Героя Віталія Ковбу – справжнього патріота, мужнього захисника.
Новий рік для Нетішинської громади розпочався із сумної події. З війни знову надійшла страшна звістка. Напередодні Різдва, 4 січня, ряди Небесного воїнства поповнив наш земляк Віталій Ковба. Воїн з честю й гідністю виконував свій громадянський обов’язок - мужньо звільняв Україну від російських окупантів на Донеччині.
Солдат гранатометного відділення 2-ї роти в/ч 4582 загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора.
Герою було всього 37... Завжди усміхнений, життєрадісний, повний сил і планів на майбутнє – жити, працювати й виховувати дітей…
13 січня велика родина, друзі, однокласники, побратими, сусіди та сотні небайдужих містян прийшли розділити невимовне горе матері Галини та батька Василя, дружини Наталії, дітей – доньки Олександри та сина Богдана, якому ще не виповнилося чотири роки.
Не стримували сліз ні жінки, ні чоловіки. Віддаючи шану Герою, містяни дякували батькам за сина – справжнього патріота, мужнього захисника.
На колінах, схиливши голови у глибокій скорботі, Нетішин проводжав Героя в останню путь. Тужлива «Пливе кача...» роздирала душу на шматки…
Панахиду за загиблим Героєм відслужили священники храмів ПЦУ Нетішинської тергромади на чолі з архімандритом Владиславом, настоятелем Собору Св. Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
«Наші захисники, серед яких і Віталій, віддають останні сили, щоб захистити нас. Там, на 20-градусному морозі, вони відстоюють наші позиції й дають гідну відсіч окупантам… Сьогодні родина Віталія, батько й мати, вже виплакали всі свої сльози... На жаль, ніхто не в змозі втамувати їхній біль, біль втрати сина, який поклав на вівтар нашої свободи своє життя, свою душу... Ми повинні молитися за спокій його душі, щоб вона не мала перешкод на шляху до місця, де немає ні болю, ні журби, ні зітхання, а життя вічне...», - звернувся до громади отець Олег, священник Собору Св. Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
«Сьогодні ми зібралися, щоб провести в останню дорогу Героя Віталія Васильовича Ковбу. Гортаючи сторінки соцмереж, побачив, як гарно, влучно відгукуються про нього друзі, знайомі, однокласники. Віталій – надзвичайно щира, розсудлива людина, справжній товариш і побратим. Дуже прикро, що ми втрачаємо найкращих… Війна триває. Ворог хоче знищити українську націю. Тому ми сьогодні, як ніколи, маємо бути мужніми… Ніхто не верне матері сина, дружині – чоловіка, а дітям батька… Маємо вистояти, маємо продовжити боротьбу. У єдності – наша сила. Вічна пам’ять та добра слава нашому воїну!», - зауважив у своїй промові заступник міського голови Василь Мисько.
По завершенні церемонії прощання домовину із тілом загиблого воїна пронесли на руках центральними вулицями міста до храму. Похоронна процесія розтягнулася на сотні метрів.
Відспівували захисника у Соборі Св. Архістратига Божого Михаїла та Архангела Гавриїла.
Дякуємо тобі, Герою! Ми не маємо права забути твій подвиг. Ти віддав найдорожче – своє життя, боронячи Україну від окупантів.
Важко знайти слова, якими можна було б висловити співчуття батькам, дружині, рідним. Нехай Господь дає вам сили пережити тяжку втрату. Вічна пам’ять та слава нашому захисникові!
