З 11 по 27 квітня на базі четвертої школи пройшов перший мовний експрес-курс «Прокачай українську». Його прослухали 15 внутрішньо переміщених осіб та російськомовних нетішинців. Прикметно, що саме переселенці попросили навчити їх української.
З перших днів війни Нетішин активно допомагав фронту. Українці, які втекли із зони бойових дій, знайшли у місті енергетиків тимчасовий притулок, харчі, речі першої потреби. За ініціативи оперативного штабу на базі Інклюзивно-ресурсного центру Нетішинської міськради, фахову підтримку зранених війною душ розгорнув Центр психологічної допомоги внутрішньопереміщеним особам. Саме там, під час психологічних тренінгів, російськомовні українці, які врятувалися від «русскава міра», почали цікавитися, де в місті енергетиків можна вивчити українську мову. Мовляв, Нетішин – україномовне місто і їм хотілося б спілкуватися з жителями нашої громади, яка їх прихистила, українською мовою.
Зрозуміло, що цей запит, обпалених війною українців, не залишив нетішинських освітян байдужими. І Людмила Шпарук, викладачка української мови, фахівчиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників Нетішинської міськради, ініціювала у Нетішині курси української мови для переселенців.
«Якщо у вас виникла необхідність удосконалити рівень володіння української мови, пропонуємо вам безкоштовний експрес-курс «Прокачай українську», - написала вона оголошення в інтернеті.
Ініціативу негайно підтримали вчителі української мови з кожної школи, а саме: ЗОШ №1 – Марія Чмелюк, ЗОШ №2 – Володимир Рудницький, НВК – Світлана Фабрицька, Надія Конончук, Ірина Ковалінська, ЗОШ №4 - Наталія Денисюк, Людмила Базан. Вони зголосилися безоплатно, на волонтерських засадах, викладати солов’їну для слухачів експрес-курсу «Прокачай українську». На прохання управління освіти адміністрація ЗОШ №4 (директорка Зоя Машук) надала приміщення та мультимедійну техніку.
Відтак вже з 11 квітня у класах четвертої школи розпочалися перші заняття. Пілотна група слухачів налічувала 15 осіб, з них: 10 – нетішинців та 5 - внутрішньо переміщених українців. І хоча сама Людмила Шпарук не вдається до штампів, зазначимо, що процес українізації розпочався з еліт. Серед внутрішньо переміщених осіб, які розпочали вивчати у Нетішині українську, були двоє викладачів вишів з Горлівки, серед нетішинців – атомники, підприємці, ресторатори, медики.
Українську мову тут студіювали вже зрілі люди. Їхній середній вік – 40-50 років. Вони сіли за парти, писали в зошитах (здається, у вік комп’ютерів та смартфонів багато хто з нас розгубив цю корисну навичку), виконували домашні завдання, спілкувалися у вайбер-групі.
«Можливо, для цієї вікової категорії було навіть легше вчитися, адже вони – дорослі, вмотивовані люди, які знали навіщо для них вивчення української мови. Якось одна зі слухачок сказала, що їй так сподобався процес, що увесь вечір не могла відірватися від виконання домашнього завдання», - хвалить своїх учнів Людмила Шпарук.
На шести заняттях, тривалістю близько півтори години кожне, слухачі експрес-курсів розібрали шість тем – це побутове спілкування в родині, у продуктовому магазині, лікарні, під час подорожей тощо. Викладачі, а часто одне заняття вела творча група педагогів, акцентували на правилах вимови, намагалися збагатити словниковий запас своїх учнів.
Найскладніше для російськомовних давалися пори року, місяці, часи та дикція деяких звуків, які характерні для української мови. Та, ймовірно, пароль «паляниця» вони все ж навчилися вимовляти без акценту.
27 квітня відбувся перший «випуск» слухачів експрес-курсу «Прокачай українську». Проте Людмила Шпарук переконана, що це лише початок. Своїм учням вона відразу порекомендувала онлайн-курси для продовження вивчення української мови. «Мову, – переконана українська філологиня зі стажем, – треба вчити протягом життя, адже вона, як і все довкола, адаптується, оновлюється та змінюється». І в цьому процесі пані Людмила пропонує своїм першим слухачам постійну підтримку та допомогу.
Разом з тим, від громади вже надійшли запити на наступний експрес-курс з вивчення української мови. Людмила Шпарук запевнила, що, як тільки сформується група, команда педагогів-волонтерів знову заходиться «прокачувати» їхню українську.
