Пройшов Спас – пішло літо від нас. Православні християни святкують Медовий Спас

Нетішин.city

14 серпня 2021 08:24

Щороку 14 серпня християни східного обряду відзначають свято Маковія (Перший або Медовий Спас). Це перше з трьох літніх свят на честь Спасителя. У цей же день починається великий Успенський піст, який триватиме до 28 серпня – свята Успіння Пресвятої Богородиці. Свято має декілька значень та низку історичних спогадів і фактів.

Як виникло свято

Маковія вшановує пам’ять мучеників Макавеїв - 7 братів та їхньої мами Соломії. Це події Старого Заповіту, які трапилися приблизно у 166 році до Різдва Христового. У ті часи правив Ізраїлем язичник Антиох Єпіфан, який переслідував за віру у Господа і намагався усіх переконати вклонитися грецьким ідолам.

Вони сповідували віру у Господа і були жорстоко катовані та вбиті за те, що не захотіли вклонитися ідолам. Спочатку на очах мами Соломії та молодшого брата імператор наказав відрізати язики, пальці рук та ніг, обдерти шкіру з їхніх голів і катувати каленим залізом шістьох братів Макавеїв. А потім жорстоко замучили сьомого сина, а потім - і Соломію. Ця сім’я Макавеїв - приклад незрівнянної стійкості і віри Господу.

До наших днів свято Маковія з’єдналося з днем мучеників Макавеїв ще й тому, що у цей день на нашій території розпочиналося збирання макових зерен.

Літописи свідчать, що саме на Маковія - 1 (14) серпня 988 року - князь Володимир охрестив киян. Тоді в гирлі річки Почайни охрестилися 12 синів князя Володимира. А джерело, де їх хрестили, назвали Хрещатицьким.

Що можна і не можна на Маковія

Цього дня у храмах заведено освячувати мак, воду, мед нового врожаю та букети з трав та квітів – так звані "маковійчики" або "маковійки". Вважається, що якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство. Освячені букети й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі, а мак використовували для охорони житла від нечистої сили. Господині до цього свята пекли пироги та коржі з маком або готували вареники та млинці з маковою начинкою.

Також здавна на Маковія існувало чимало суворих заборон. Зокрема, у цей день не можна:

працювати в полі, на городі й вдома;
порушувати приписи Успенського посту;
сваритися і лихословити;
голосно говорити та влаштовувати галасливі застілля.
З 15 серпня не можна купатися в озерах і річках, інакше, за повір'ями, з'явиться ризик потонути або серйозно захворіти тощо.

Щодо вживання їжі, то треба пам’ятати, що це - перший день посту. Для вірян головне - від цього дня намагатися не вживати м’ясо, рибу, молоко, яйця.

Що варто знати про Успенський піст

Успенський піст - невеликий, але суворий. Починається завжди 14 серпня.

Триматиме Успенський піст 14 днів та завершиться 28 серпня святом Успіння Богородиці. Цими днями бажано поститися, хоча б раз на день читати молитву Богородиці, відвідувати храм та хоча б раз сповідатися й причаститися у церкві.

Одяг священників цього дня - фіолетовий, тому саме фіолетовий - є головним кольором цього дня.

Але звісно, не мед, і не квіти найголовніші у цей день на літургії. Офіційна, церковна назва свята - Походження чесних Древ Животворчого Хреста Господнього.

Найголовніший момент 14 серпня у церкві - винесення з вівтаря Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього та можливість підійти та вклонитися святині, яка виноситься раз на рік, у цей день. За переданнями, у цю мить Небо, Сам Господь наближаються до людей. Саме Хрест, а не квіти чи мед, треба із радістю зустрічати, усім серцем дякуючи Богу за його милість.

Історія походження чесних Древ Животворчого Хреста Господнього

Походження чесних Древ Животворчого Хреста Господнього корінням сягає у ІХ століття, коли частини хреста Господнього переносилися з імператорського палацу до собору Святої Софії у Константинополі (Візантія). Два тижні їх носили Константинополем, аби вберегти містян від хвороб та злих духів, освячували ними воду.

Зараз, до речі, собор Святої Софії у Стамбулі належить мусульманам. Чесні Древа Животворчого Хреста Господнього зберігаються у базиліці Санта-Кроче-ін-Джерусалемме у Римі, у Соборі Паризької Богоматері та кафедральних соборах Пізи та Флоренції.