У наш час поліетиленові пакети перетворилися на необхідність, без якої іноді важко обійтися у побуті. Ми викидаємо сміття, складаємо речі та носимо їжу із супермаркетів у пакетах. На початку червня Верховна рада підтримала обмеження на використання поліетиленових пакетів та ввела відповідні штрафи. 7 червня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт про заборону пластикових пакетів. Які пакети заборонять, кого торкнуться зміни та як каратимуть порушників?
Які пластикові пакети потрапили під заборону
Заборона поширення пластикових пакетів в Україні запроваджується з 1 січня 2022 року.
Йдеться про пластикові пакети товщиною до 50 мікрометрів, а саме:
- надтонкі пластикові пакети (товщина до 15 мікрометрів);
- тонкі пластикові пакети (товщина від 15 до 50 мікрометрів);
- оксорозкладні (оксобіорозкладні) пластикові пакети.
Що це за пакети і яку вагу вони витримують
- пакети товщиною 10 мікрометрів — використовуються для фасування фруктів, овочів, бакалії і галантереї. Вони витримують вагу товарів до 1-2 кілограмів. Такі пакети йдуть переважно без ручок або це фасувальні пакети «майка».
- пакети товщиною 10-16 мікрометрів — це теж пакети для неважких товарів до 1-4 кілограмів і невеликих розмірів.
- пакети товщиною 18-20 мікрометрів — це дуже популярна товщина пакетів. Вони витримують 4-5 кілограмів.
- пакети товщиною 20-30 мікрометрів — пакети оптимальної товщини для магазинів взуття, одягу тощо, які витримують вагу 5-10 кілограмів.
- пакети товщиною 35-50 мікрометрів — це дуже міцні пакети. Їх використовують для важких деталей чи промислових товарів.
- оксорозкладні пакети — поліетиленові пакети, для виготовлення яких використовують солі перехідних металів: кобальту, нікелю, заліз.
Розповсюджувати платно і безоплатно пакети не можна у закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування і надання послуг.
Водночас заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, а також на надтонкі пластикові пакети, призначені для пакування свіжої риби, м’яса, льоду до 225 мм, глибиною до 345 мм та довжиною до 450 мм.
Цупкіші пакети, як випливає із закону, не заборонили. Але їх не можна буде давати безплатно. Ціни на них не можуть бути нижчими за мінімальні, встановлені Кабміном. Уряд їх має встановити на такому рівні, аби стимулювати не використовувати. Пластикові пакети потрібно буде маркувати.
Звичайні пакети заборонено маркувати словами «біо», «біопакет», «біорозкладний», якщо вони не відповідають необхідним вимогам. Крім того, заборонять схиляти споживачів до купівлі пластикових пакетів.
Яка альтернатива
Магазини повинні перейти на безпечніші для навколишнього середовища і здоров'я людей альтернативи:
- пакети і сумки багаторазового використання;
- паперові пакети;
- біорозкладні пакети.
Підприємства повинні утилізувати всі пакети, які підпали під заборону, але залишилися в обігу.
Як каратимуть порушників
- За порушення штрафуватимуть від 1700 до 3400 гривень.
- Якщо це станеться повторно, штраф сягатиме від 3400 до 8500 гривень.
Важливо, що штрафуватимуть лише бізнес, а не пересічних громадян.
Коли введуть обмеження
У магазинів та закладів громадського харчування буде час, аби підготуватися до нового обмеження:
- 9 місяців з дня схвалення законопроєкту для відмови від поширення пластикових пакетів товщиною стінки до 50 мікрометрів;
- до 1 січня 2022 року для припинення поширення оксорозкладних пластикових пакетів;
- до 2023 року обмеження не поширюватимуться на біорозкладні пластикові пакети і надтонкі пластикові пакети, що є первинною обгорткою для свіжої риби та м'яса, продуктів з них, а також сипучих продуктів та льоду.
Поліетиленовий бум та екологічна катастрофа
Поліетиленові пакети з'явились в США у п’ятдесяті роки минулого сторіччя і їх виробництво одразу перетворилося на прибутковий бізнес. Собівартість такого продукту була низькою, а попит серед людей зростав через зручність та доступність. Утім з часом поліетиленові пакети спричинили низку екологічних проблем, які людству доведеться вирішувати ще кілька століть.
Трохи цифр
За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових пакетів. При цьому кожного року до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластику. Щорічно у світі виготовляють понад 13 мільярдів пластикових пакетів, тобто 300 одиниць на кожного дорослого мешканця Землі. За даними екологів, у природному середовищі поліетилен розкладається понад двісті років, а пластик — майже 450 років. Більш того, середня "тривалість життя" такого пакета — всього 20 хвилин.
Що стосується шкоди природі, то тут також важко сперечатися. Всесвітня організація охорони дикої природи підрахувала, що кожного року від поліетиленових пакетів помирає близько 100 тисяч китів, тюленів та черепах. Крім цього, "острови з поліетилену" дедалі частіше мігрують океаном, а мікроскопічні частинки пластику потрапляють в ґрунт та воду. Більш того, вони опинилися навіть в організмі людини: італійські дослідники вперше виявили мікропластик в людській плаценті.
Що роблять країни для боротьби з пластиком
Наразі майже 40 країн намагаються обмежити використання поліетилену та інших видів пластику або ж повністю його забороняють.
Першими таке рішення ухвалили у 1994 році у Данії. У 2002 році до данської ініціативи приєдналася Ірландія. Суттєве збільшення кількості країн, що почали відмовлятися від поліетилену, почалося у 2014-2015 роках. Багато в чому це пов'язано з прийняттям у ЄС директиви 2015/720, яка стимулює держави зменшувати використання поліетилену.
За 24 роки країни розробили два основні способи боротьби з проблемою поширення поліетиленових пакетів. Перший спосіб – повна заборона, другий – економічні санкції: запровадження податку на виробництво та/або використання.
У звіті ООН зазначено, що наразі 23 країни повністю відмовилися від поліетиленових пакетів: Еритрея, Ефіопія, Кенія, Уганда, Руанда, Мозамбік, Камерун, Нігер, Буркіна-Фасо, Бенін, Кабо-Верде, Кот-д'Івуар, Мавританія, Марокко, Франція, Панама, Гаяна, Гаїті, Індія, Шрі-Ланка, Бангладеш, Монголія і Папуа-Нова Гвінея.
Деякі країни використовують або податкові важелі, або поєднують заборону на використання і стягують податок. Серед них: Китай, В'єтнам, Греція, Болгарія, Румунія, Туніс, Італія, Ізраїль, Данія, Ірландія, Португалія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Латвія, Естонія, Колумбія і Тайвань. У жовтні 2018 року від виробництва, імпорту та реалізації пакетів товщиною менш як 15 мікронів відмовилася Грузія.
